Фото від ШІБуряковий тарт з фетою та волоськими горіхами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 125 г Борошно
- 50 г Цільнозернове борошно
- ½ ч. л. Насіння фенхелю подрібненого
- 100 г Вершкове масло
- 2 ст. л. Вода
- ½ ч. л. Сіль
- 4 од. Яйця
- 250 мл Крем-фреш
- 1½ ст. л. Мед
- ½ ч. л. сушений розмарин
- ½ ч. л. Насіння фенхелю подрібненого
- 300 г Буряк крупно натертого
- 1 од. червона цибуля дрібно нарізана
- 150 г Фета розкришена
- 50 г Волоський горіх грубо нарізані
- Чорний перець
- 20 г Волоський горіх грубо нарізані, для подачі
- 2 гілочки Чебрець лише листочки
Кроки
Змішайте пшеничне борошно, цільнозернове борошно, подрібнене насіння фенхелю й сіль, розітріть масло і зберіть тісто з водою.
Дайте тісту відпочити в холодильнику протягом 30 хвилин.
30 хвРозкачайте тісто у змащеній формі для тарту діаметром 27 см і проколіть виделкою.
Випікайте тісто попередньо за температури 175 градусів (конвекція) протягом 10 хвилин.
10 хвЗбийте яйця, крем-фреш, мед, розмарин, насіння фенхелю, сіль і свіжомелений перець.
Додайте до суміші буряк, червону цибулю, фету та волоські горіхи і перемішайте.
Розподіліть начинку по попередньо випеченій основі тарту.
Випікайте тарт близько 35 хвилин за температури 175 градусів (конвекція), поки яєчна маса не застигне.
35 хв
Тарт — це фактично той самий кіш, тільки замість класичної начинки на вершках тут
буряк. І головна інтрига не в смаку (буряк з
фетою — перевірена пара, тут сюрпризів не буде), а в тому, чи встоїть основа. Більшість невдалих тартів — це не про тісто й не про начинку окремо, а про стик між ними: волога начинка кладеться на суху основу, і якщо основа не готова її тримати, ви отримаєте не тарт, а буряковий суп на розмоклому коржі.
Тому тут два випікання, і це не примха, а розв'язання конкретної проблеми. Перше — порожньої основи, без начинки. Воно потрібно, щоб тісто встигло "запечататися": крохмаль у
борошні клейстеризується,
масло всередині тіста запечатується скоринкою, і коли зверху ляже волога яєчно-буряково-сирна маса, їй просто нема куди швидко всотатися. Дехто каже — можна пропустити цей крок, щоб не возитися двічі. Ні, бо тоді начинка просочується в сире тісто одразу, і низ ніколи не стане хрустким — він стане вологим картоном, скільки б ви потім не допікали.
Друге випікання — це вже про
яйце, а не про буряк. Яєчно-кремова заливка (та сама пропорція, що й у кіша) застигає не за годинником, а візуально: вона перестає хлюпати, з рідкого стає ледь пружним, центр більше не "тремтить" при легкому похитуванні форми. Якщо вийняти раніше — середина осяде, коли тарт охолоне, і ви побачите провал там, де мала бути рівна поверхня.
Вийде чи ні — залежить не від буряка і не від фети, а від того, чи дали ви тісту відпочити в холодильнику і чи дотримали два випікання саме в такому порядку.
Тісто тут пісочне, пресне —
борошно,
масло,
вода,
сіль, трохи фенхелю для аромату. Цільнозернове борошно в парі зі звичайним — не для моди, а щоб основа мала структуру, трохи "зернистості", інакше на тлі солодкого
буряка й солоної
фети прісний корж губиться, а з цільнозерновим він все-таки щось говорить сам від себе.
Масло розтирають з борошном до крихти — це той самий принцип, що в будь-якому пісочному тісті: жир обволікає частинки борошна й не дає клейковині розвинутися занадто сильно. Якщо розвинеться сильно — тісто стане тягучим, як на пельмені, й при випіканні стягнеться, втратить форму. Відпочинок у холодильнику потрібен з тієї ж причини: клейковина, яка все-таки встигла утворитися за час замісу, розслабляється, масло знову твердне, і розкачане тісто тримає форму в печі, а не сповзає бортами вниз.
Начинка — це, по суті, заливка для кіша плюс овоч.
Крем-фреш і
яйця дають структуру: яйце згортається при нагріванні й тримає все разом, крем-фреш не дає цій масі стати гумовою, додає жирність і м'якість зрізу. Якщо крем-фреш не знайдете — підійде будь-який кисломолочний продукт із достатньою жирністю й без зайвої кислотності: грецький йогурт, розведений вершками, або сметана середньої жирності. Критерій простий — густий, вершковий, не рідкий, як кефір.
Буряк кладеться сирим, натертим, і це теж не випадковість, а розрахунок на час у печі. За 35 хвилин при такій температурі крупно натертий буряк встигає дійти до м'якості саме завдяки тому, що він тонко нарізаний — волога з яєчної маси й власний сік буряка його доварюють. Якщо натерти дрібніше — він загубиться текстурно, стане кашею; якщо різати грубими шматками — може не встигнути стати м'яким, і ви відкусите сирий буряк під готовою фетою. Крупна тертка тут — золота середина, перевірена саме для такого часу випікання.
Фета й волоські
горіхи — класична осіння пара з буряком, тут пояснювати особливо нема чого: солоне до солодкого, хрустке до м'якого. Якщо фети немає, беріть будь-який розсільний сир середньої солоності, який добре кришиться й не тане в желе при нагріванні — козячий сир, наприклад, теж піде, хоч смак буде інший. Горіхи для подачі (ті 20 г окремо) кладуться вже на готовий тарт, не в начинку, щоб вони лишились хрусткими — волога начинка за 35 хвилин розм'якшить будь-який горіх, якщо він буде всередині весь цей час поруч із тестом.
Терпіння тут — складник у буквальному сенсі. Той, хто пропустить відпочинок тіста або вийме тарт на 10 хвилин раніше, бо "здається, вже готово", отримає не ту страву, що описана вище, а її невдалу спробу.
Ще від Marta Kowalczyk
·