Фото від ШІРулетики з болгарського перцю
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 3 од. Болгарський перець
- 60 г Оливки
- 20 г Каперси
- 65 г Панірувальні сухарі
- 15 г Кедровий горіх
- 1 зубчик Часник
- 20 г Пармезан
- 1 пучок Петрушка
- 6 листочків Базилік
- Орегано за смаком
- 8 од. Шинка
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Помийте болгарський перець і викладіть цілим на деко. Запікайте в розігрітій до 250 градусів духовці в режимі статичного нагріву 20 хвилин, перевернувши на половині часу.
20 хвВийміть перець із духовки і одразу, ще гарячим, покладіть у паперовий пакет, дайте охолонути на піддоні.
Приготуйте начинку: грубо наріжте каперси й оливки, змішайте з панірувальними сухарями та кедровими горіхами. Додайте чорний перець та орегано.
Викладіть усе на сковороду разом із зубчиком часнику і підсушуйте без жиру на середньому вогні 5 хвилин, перемішуючи.
5 хвВимкніть вогонь, вийміть часник і додайте нарізану петрушку й базилік, пармезан та 4 повні ст. л. оливкової олії.
Коли перець охолоне, вийміть його з пакета і очистіть від шкірки — вона зніметься дуже легко.
Очистіть перець від плодоніжки і насіння, наріжте часточками.
На кожну часточку перцю покладіть половину скибочки шинки і 1 ст. л. начинки, добре притиснувши майже по всій довжині часточки.
Згорніть рулетики і закріпіть шпажкою. Подавайте!
Рулетики з 
перцю — це не про вишуканість, а про те, що робити з перцем, коли хочеться зняти з нього оцю жорстку шкірку без оцту і без мучень над пальцями. Запікання при 250 градусах — це не "щоб підсмажилось", а щоб шкірка відшарувалась від м'якоті раніше, ніж м'якоть перетвориться на кашу. Висока температура і коротка дія — ось механізм, і пакет після духовки — продовження того самого фокусу: пара в закритому просторі доварює шкірку "зсередини", поки м'якуш вже не готується, а просто чекає.
Вийде це чи ні — залежить від одного: чи ви дали перцю повернутися на половині часу і чи не пожаліли паперового пакета. Якщо шкірка не зняметься легко — значить, або духовка не дотягнула до 250, або пакет замінили на тарілку без накриття, і пара просто втекла. Тоді доведеться зішкрябувати шкірку ножем, і перець втратить форму.
Начинка — проста лічба: 
сухарі й 
горіхи дають тіло і хрусткість там, де 
оливки й 
каперси дають 
сіль і кислоту. Нічого складного, головне — не перетримати все це на вогні, бо 
часник, який туди покладено цілим зубчиком, віддає запах швидко, а горіти починає ще швидше.
Подача шпажкою — не декор, а інженерія: перець гнеться, начинка сипка, і без шпажки рулетик розгорнеться вам же на тарілці.
Перець беріть болгарський, м'ясистий, зі стінками товщими, ніж у перцю для салату — тонкостінний після запікання стане папером і порветься, коли будете його начиняти. Колір ролі не грає, важлива товщина стінки, яку відчуєте, стиснувши перець у руці ще в магазині.
Температура в 250 градусів — це межа, при якій шкірка перцю обвуглюється й відходить від м'якоті, поки сама м'якоть ще тримає форму. Якщо ваша духовка таке не дає — орієнтуйтесь не на цифру, а на вигляд: шкірка має зморщитись і почорніти місцями, а не перець обвалитися. Перевертання на половині часу — щоб обвуглилась рівномірно з усіх боків, інакше одна сторона лишиться гладкою й шкірка з неї не зніметься.
Паперовий пакет — це імпровізований казан для пари в маленькому об'ємі: гаряча волога, яка не має куди втекти, розпарює шкірку ще хвилин десять після духовки. Немає пакета — підійде будь-яка миска з накриттям, що не дає пару вийти: тарілка зверху, фольга, навіть велика каструля з кришкою. Головне — закритий простір, а не конкретний предмет.
Панірувальні сухарі можна замінити черствим білим хлібом, перетертим у крихту — різниці механізм не відчує, бо роль сухарів тут суто структурна: вони вбирають вологу з оливкової 
олії та соку овочів і тримають начинку розсипчастою, а не мокрою. Кедрові горіхи дорогі й необов'язкові — будь-який горіх, подрібнений грубо, дасть той самий хрускіт, хіба смак буде трохи інший, менш смолистий.
Часник кладуть цілим зубчиком не для смаку часнику в начинці, а щоб олія й сухарі встигли взяти його аромат за ці п'ять хвилин на сковороді, а сам зубчик потім вийняли — інакше він доготується до гіркоти раніше, ніж усе інше встигне підсушитись. 
Пармезан додають тільки після вимкнення вогню — на гарячій сковороді він миттєво стягнеться в комки, а не розійдеться крихтою.
Шинку беріть тонко нарізану, таку, що гнеться без зусилля — товста не ляже рівно на часточку перцю і порве рулетик при згортанні. Хто не їсть шинку — покладіть тонкий шматочок прошутто або взагалі обійдіться без м'ясної складової, начинка й сама по собі досить щільна, щоб рулетик тримав форму.
Ще від Inès Lambert
·