Фото від ШІЦвітна капуста з халумі в кисло-солодкому соусі
Інгредієнти
- 200 мл ананасовий сік
- 1 ст. л. яблучний оцет
- 2 ст. л. Кетчуп
- 1 ст. л. коричневий цукор
- 1 ст. л. Імбир дрібно натертий
- 1 ст. л. Соєвий соус
- 1 ст. л. Кукурудзяний крохмаль
- 250 г Халумі нарізаний скибками
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 2 зубчик Часник дрібно нарізаний
- 2 од. Болгарський перець нарізаний кубиками
- 400 г Цвітна капуста розібрана на суцвіття
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- 300 мл рис басматі
- 3 стебла Зелена цибуля нарізана кільцями
- 1 ст. л. Кунжут підсмажений на сухій сковороді
Кроки
Змішайте всі інгредієнти для кисло-солодкого соусу та зваріть рис за інструкцією на упаковці.
Обсмажте скибки халумі на сковороді з маслом до хрусткої золотистої скоринки з обох боків.
Зніміть халумі зі сковороди і відкладіть на тарілку.
На тій самій сковороді з олією обсмажте цибулю та часник до м'якості.
Додайте червоний перець і цвітну капусту та прогрійте все разом кілька хвилин.
Додайте кисло-солодкий соус, добре перемішайте і тушкуйте страву під кришкою близько 15 хвилин, кілька разів помішуючи.
15 хвВмішайте халумі у страву.
Подавайте у мисках з рисом, посипавши зеленою цибулею та підсмаженим кунжутом.
Це овочева страва на щодень, яка маскується під щось святкове — завдяки 
халумі й кисло-солодкому 
соусу вона виглядає як частування, хоч по суті це просто тушкована 
капуста з сиром. Вирішує все не 
рис і не соус, а те, встигне капуста стати м'якою, доки соус не википить у карамель.
Халумі тут — не прикраса, а страхування. Цей сир не тане, тому його можна обсмажити заздалегідь і докинути в кінці, не боячись, що він розповзеться калюжею по сковороді. Це важливо, бо помилка номер один у таких стравах — покласти сир разом з овочами тушкуватись: він віддасть воду, втратить скоринку, і замість хрусткого шматка ви отримаєте щось гумове.
Кисло-солодкий соус із ketchup, оцту, цукру muscovado й соєвого соусу — це не екзотика, а звичайна логіка: кислота, солодкість і сіль мають бути в соусі в балансі, інакше він або наче з дитячого садка солодкий, або б'є в ніс оцтом. 
Крохмаль тут робить одну просту річ — загущує рідину, щоб соус обліплював овочі, а не стікав на дно тарілки.
Дехто каже: цвітну капусту треба спершу відварити, а потім тільки тушкувати в соусі. Ні, бо тоді вона вбере зайву воду і розвариться ще на сковороді — вийде каша. Сира капуста, кинута одразу в гарячу 
олію з 
цибулею, встигає підрум'янитись з боків і лишитися пружною всередині, а далі вже доходить у соусі.
Халумі беріть справжній — кіпрський, солоний, у вакуумній упаковці. Його впізнати легко: скибка на сковороді не розповзається, а береться жовтою скоринкою й усередині лишається трохи скрипучою на зуб. Якщо такого немає — підійде будь-який сир, що не плавиться при нагріванні, головне не борись з природою й не намагайся обсмажити моцарелу чи фету, вони поведуться зовсім інакше.
Ananas (pineapple) тут не для екзотики, а для кислоти й цукру одночасно — природний замінник частини оцту й цукру в соусі. Якщо консервованого немає, беріть свіжий, подрібнений у сік, або просто збільшіть 
оцет і 
цукор у пропорції, яка вам смакує — страва не завалиться.
Імбир треба тертий дрібно, бо шматками він дає різкий спалах смаку в одному місці тарілки, а натертий — розходиться рівномірно по всьому соусу. Якщо свіжого немає, сухий мелений теж піде, тільки кладіть менше — він концентрованіший і легко перебиває все інше.
Соєвий соус тут відповідає не за "азіатськість", а за сіль і глибину смаку — так звану умамі, яку ketchup сам не дає. Якщо соєвого немає, підійде будь-який солоний ферментований соус зі схожою консистенцією, хоч трохи вустерського, хоч навіть просто сіль, тільки тоді смак вийде пласкішим.
Цибулю й 
часник обсмажуйте не до золотого кольору, а саме до м'якості — тут не потрібна карамелізація, бо далі все тушкується разом з капустою і соусом, і зайва гіркота від пересмаженого часнику нікуди не дінеться, тільки заважатиме.
Готовність капусти перевіряйте виделкою чи ножем — вона повинна проколюватися легко, але шматок має триматися форми, не розпадатися. П'ятнадцять хвилин під кришкою — це орієнтир знизу, не присуд: якщо капуста крупно нарізана чи сковорода холодніша, ніж здається, тримайте довше, просто дивіться на неї, а не на годинник.
Ще від Tomás Herrera
·