Фото від ШІПиріг з мангольдом і рікотою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 250 г Борошно
- 5 г Сіль
- 1 щіпка Чорний перець
- 1 щіпка Мускатний горіх
- 100 мл Вода
- 40 мл Оливкова олія
- 350 г Мангольд
- 60 г Цибуля
- 300 г Рікота
- 3 од. Яйця
- 30 г Пармезан
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Мускатний горіх за смаком
- 120 г Шинка
- 3 ст. л. Мигдальні пелюстки за бажанням
Кроки
Приготуйте просте тісто: висипте борошно, сіль, перець і мускатний горіх, перемішайте. Зробіть заглиблення, влийте воду та оливкову олію, з'єднайте інгредієнти.
Переверніть тісто і вимісіть руками до однорідної кульки. Загорніть у плівку і залиште при кімнатній температурі.
30 хвПромийте, очистіть і обсушіть мангольд, наріжте тонкими смужками. Цибулю наріжте скибочками.
У сковороду влийте оливкову олію, додайте цибулю і щіпку солі, готуйте.
5 хвДодайте мангольд, щіпку солі та оливкову олію, перемішайте, накрийте і готуйте.
5 хвВимкніть вогонь і відставте мангольд охолонути.
У мисці з'єднайте рікоту, яйця, пармезан, щіпку солі, перець і мускатний горіх, перемішайте.
Візьміть мангольд, віджміть від зайвої води і додайте до суміші з рікотою. Перемішайте до однорідності.
Розігрійте духовку до 180 градусів у режимі з конвекцією.
Розкачайте тісто і вистеліть ним форму діаметром 26 см. Викладіть на дно скибочки шинки.
Викладіть начинку і розрівняйте. За бажанням прикрасьте мигдальними пелюстками.
Випікайте при 180 градусах до прогрівання шинки до 70 °C.
35 хвДістаньте з духовки, дайте охолонути, вийміть з форми і подавайте.
Це не киш у строгому розумінні — тіста менше, начинки більше, і тримається вся конструкція не на заливці з молоком і вершками, а на
рікоті з
яйцями. Тому вона щільніша, ситніша, і її можна різати теплою чи холодною — не розповзеться.
Головна розвилка рецепта не в тісті, вона в
мангольді. Його треба не зварити, а підсушити: спочатку
цибуля на
олії віддає
воду й стає прозорою, тоді мангольд летить туди ж і тушкується під накривкою коротко — і ось тут головне: після плити його треба віджати руками. Лист мангольда — це на 90% вода, і якщо її не вигнати, вона піде в начинку під час випікання і зробить вам не пиріг, а баняк з сироваткою на дні форми.
Вийде чи ні — залежить від двох речей: чи добре відпочило тісто (без цих тридцяти хвилин воно стягнеться в формі, і краї піднімуться вище, ніж треба) і чи досить сухий мангольд. Решта — арифметика рікоти, яєць і сиру, яка прощає невеликі відхилення в той чи інший бік.
Тісто тут робоче, не здобне:
борошно,
сіль, трохи
перцю й мускату,
вода й
олія замість вершкового масла. Олія замість масла — не економія заради економії, а зручність: масло треба тримати холодним і рубати в крихту, інакше тісто потім тягнеться й стає гумовим від перегрітого глютену. З олією такого ризику нема, вона просто обволікає борошно, і тісто можна місити руками, не боячись зігріти його теплом долонь. Якщо олії оливкової нема — підійде будь-яка олія без власного смаку й запаху, соняшникова рафінована в тому числі, пиріг на цьому не постраждає.
Рікота тут не для аромату, а для структури: вона досить густа, щоб тримати форму разом із
яйцями, і досить нейтральна, щоб не забивати смак
мангольда й
шинки. Якщо рікоти нема, можна взяти м'який некислий сир з подібною текстурою — головне, щоб він був не мокрий, бо зайва волога знову повертає нас до проблеми рідкого дна.
Пармезан у начинці — не прикраса, а сіль і глутамат в одному продукті: він підсилює смак рікоти, яка сама по собі прісна.
Шинка лежить на дні тіста не випадково — вона між тістом і вологою начинкою, і при цьому саме її температуру (70°C всередині) рецепт бере як орієнтир готовності всього пирога. Це розумніше, ніж рахувати хвилини: духовки брешуть, конвекція у різних моделей дме по-різному, а шматок шинки нагрівається з однаковою фізикою незалежно від марки плити. Якщо у вас немає термометра — орієнтуйтесь на тісто: краї повинні стати рум'яними, а не блідими, бо бліде тісто внизу форми означає, що воно просто не пропеклося, скільки його не тримай при цій температурі.
Мигдальні пелюстки зверху — це вже не про механіку, а про контраст: трохи хрусткого там, де все інше м'яке. За бажанням — і це справді за бажанням, пиріг не стане гіршим без них.
Дехто скаже — краще мангольд не тушкувати, а просто покласти сирим, менше мороки. Ні, бо сирий лист дасть під час випікання стільки соку, скільки не вбере жодна рікота, і начинка просто попливе по формі замість того, щоб тримати форму шматка при розрізанні.
Ще від Kofi Asante
·