Фото від ШІЛокшиновий суп з куркою та овочами
Інгредієнти
- 1 од. Цибуля нарізана тонкими часточками
- 400 г Куряча грудка нарізане смужками
- 2 зубчик Часник дрібно нарізані
- 2 ч. л. Імбир дрібно натертий
- 2 ст. л. Червона паста карі
- 1 ст. л. Рибний соус
- 1 л Бульйон
- 400 мл Кокосове молоко
- 2 од. Морква нарізана соломкою
- 200 г локшина
- 150 г гостроверха капуста тонко нашаткована
- 100 г Шпинат
- 1 од. Лайм сік
- 1 ст. л. Кунжутна олія або інша олія для смаження
- 2 од. Зелена цибуля дрібно нарізані
- 1 ч. л. пластівці чилі за смаком
- 30 г Кунжут
Кроки
Викладіть цибулю в каструлю з олією і обсмажуйте на середньому вогні, доки вона не стане м'якою.
4 хвЗбільште вогонь і додайте курку, швидко обсмажте шматочки з усіх боків до рум'яності.
3 хвДодайте часник, імбир і карі-пасту, добре перемішайте і зменшіть вогонь до середнього. Додайте рибний соус, бульйон і кокосове молоко, накрийте кришкою і тушкуйте 5 хвилин.
5 хвДодайте моркву і локшину та варіть, доки локшина не стане м'якою.
5 хвВмішайте капусту та шпинат, приправте соком лайма.
2 хвПодавайте суп у мисках, посипавши зеленою цибулею, пластівцями чилі та кунжутним насінням.
Це той суп, який рятує, коли вдома холодильник напівпорожній, а гостей чекаєш через годину. Курка, овочі, локшина й
бульйон з кокосовим
молоком — усе разом, в одній каструлі, і готово швидше, ніж ви встигнете накрити на стіл. Азійський за духом, але зроблений з того, що є в звичайному супермаркеті — ось у чому його сила.
Вийде він чи ні — залежить не від екзотичних спецій, а від порядку, в якому ви кладете продукти в каструлю.
Цибуля йде першою не тому, що так заведено, а тому, що їй треба час розм'якнути й віддати солодкість в
олію, поки вогонь ще не надто сильний. Курку кладуть потім і на сильнішому вогні — щоб вона швидко схопилася рум'яною скоринкою, а не почала варитися у власному соку. Переплутаєте порядок — і замість супу з характером отримаєте каструлю варених шматків у бульйоні зі смаком нічого.
Головний ризик тут — локшина. Вона варта уваги в останню третину готування, бо швидко перетворюється з "м'яка" на "кисіль". І друга небезпека — перетримати капусту й
шпинат на вогні: вони повинні встигнути осісти, а не звернутися в баговиння. Якщо впіймаєте обидва ці моменти — суп вдасться.
Курку беріть
грудку — вона тонко ріжеться смужками і встигає приготуватися за ті самі три хвилини швидкого обсмаження, поки м'ясо ще не встигло стати сухим. Якщо у вас стегно — теж піде, воно навіть прощає трохи довше тримання на вогні, бо жирніше. Головне — нарізати тонко, бо товсті шматки або лишаться сирими всередині, або зовні підгорять, поки чекаєте серединку.
Карі-
паста тут не для гостроти, а для глибини — в ній уже є обсмажені спеції, лемонграс, часто креветкова паста, і все це за секунди розкривається в гарячій
олії разом з
часником та
імбиром. Тому пасту кладуть саме в розігріту каструлю з м'ясом, а не просто розмішують у
бульйоні — холодна рідина не дасть їй розкритися, і суп вийде прісним, хоч пасти буде начебто достатньо.
Рибний
соус — не про рибний смак, а про сіль з характером, ту саму умами, яку звичайна сіль дати не може. Немає — замініть соєвим соусом, трохи менше, бо він солоніший. Кокосове
молоко вибирайте те, що в банці, не "кокосові вершки для кави" — там жиру замало, і суп не отримає тієї оксамитовості, заради якої його взагалі кладуть.
Локшину для рамену шукати не обов'язково — підійде будь-яка швидкозварна пшенична локшина, яка стає м'якою за кілька хвилин у гарячій рідині. Якщо локшина у вас груба, яєчна, домашнього типу — кладіть її раніше
моркви, бо їй треба більше часу. Орієнтуйтесь не на хвилини з пачки, а на те, чи локшина гнеться й легко перекушується — тверда серединка означає ще хвилину в каструлі.
Капусту й
шпинат кладуть в останню чергу не з економії часу, а щоб вони не втратили колір і структуру. Переварена капуста стає сірою і втрачає хрусткість, а шпинат за хвилину зайвого кипіння перетворюється на темну кашку. Сік
лайма додавайте вже після того, як зняли каструлю з найсильнішого кипіння — кислота в гарячому вареві швидко вивітрюється, і ви відчуєте менше свіжості, ніж розраховували.
Кунжутна олія для обсмажування
цибулі й курки — це радше про аромат наприкінці, ніж про смаження: вона легко гіркне на сильному вогні. Якщо боїтесь цього — візьміть звичайну рафіновану олію без власного запаху для обсмажування, а трохи кунжутної додайте в кінці, крапнувши в тарілку.
Пластівці чилі й кунжутне насіння зверху — це вже не про смак, а про те, щоб суп виглядав так, ніби ви над ним трохи поморочились, навіть якщо все заняло двадцять хвилин.
Ще від Ostap Melnyk
·