Фото від ШІШоколадне біскотті
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 125 г Борошно
- 110 г Цукор
- ½ ч. л. ванільний цукор
- 80 г Мигдаль подрібненого або цілого
- 1 ч. л. Кориця
- ½ ч. л. Імбир
- ½ ч. л. Кардамон
- 1 щіпка Чорний перець
- ½ ч. л. Розпушувач
- ½ ч. л. Сіль
- 2 од. Яйця
- 50 г Чорний шоколад подрібнений
- 40 г молочний шоколад подрібнений
Кроки
У мисці змішайте пшеничне борошно, цукор, ванільний цукор, корицю, імбир, кардамон, перець, розпушувач і сіль.
Додайте шоколад і мигдаль. Спочатку вмішайте одне яйце, а потім з'єднайте тісто з другим яйцем.
Сформуйте з тіста 2 довгасті батони на деку, застеленому пергаментом.
Випікайте в розігрітій духовці з конвекцією за температури 175 градусів протягом 17-18 хвилин.
18 хвВийміть печиво з духовки, дайте трохи охолонути, після чого наріжте по діагоналі скибками завтовшки близько 1 см.
Викладіть скибки назад на пергамент і випікайте ще близько 10 хвилин.
10 хвДайте охолонути на решітці.
Біскотті — це печиво, яке спеціально роблять твердим, і в цьому вся суть, а не недогляд. Назва буквально означає «двічі печене»: перший раз тісто випікається одним батоном, щоб схопилось і трималось форми, другий — вже нарізаними скибками, щоб вода з них вийшла майже вся. Саме друга випічка і відповідає за те, чи вийде у вас біскотті, чи просто сухе печиво, яке розсипається в руках.
Тісто тут густе, майже як на пряники:
борошна мало,
яйця без масла чи олії — це свідомо, бо жир заважає печиву стати твердим і довго зберігатися. Два яйця вмішуються не разом, а по черзі — так тісто краще вбирає борошно і горіхи з
шоколадом розподіляються рівномірно, а не збиваються грудкою.
Вирішальний момент — не перша випічка, а різання. Якщо скибки вийдуть товщі сантиметра, усередині залишиться волога, і друга випічка висушить тільки краї, а серце стане в'язким. Тонші — пересушите і отримаєте сухарі замість біскотті. Сантиметр — це не примха, а компроміс між твердістю зовні і легкою в'язкістю всередині, яка й робить біскотті біскотті, а не грінкою.
Борошна тут рівно стільки, щоб тісто тримало форму батона і не розтікалося по деку. Більше борошна — печиво стане щільним, як цеглина; це не страшно для біскотті, бо воно і так тверде, але смаку додає менше, ніж горіхи й
шоколад, тож зайвим борошном краще не захоплюватись.
Мигдаль можна брати цілим або подрібненим — тут це питання естетики й зручності нарізання, а не смаку. Цілий мигдаль дає красивий зріз на скибці, але під ножем іноді кришиться і тягне за собою край печива. Подрібнений ріжеться чистіше. Немає мигдалю — підійде будь-який горіх без вираженої вологості й смоли у шкірці: фундук, волоський, навіть кешью. Головне — горіх сухий, бо волога зайвий раз заважає печиву висохнути як слід.
Прянощі —
кориця,
імбир,
кардамон і дрібка
перцю — це не данина моді на «пряникове» тісто, а спосіб перебити солодкість шоколаду й цукру, якого тут небагато, але він щільний. Перець у дрібці не відчувається як гострота, він працює на тепле післясмак, яке відчуваєш уже проковтнувши шматочок. Якщо чогось із прянощів нема — не женіться за повним набором, кориця й імбир самі тягнуть композицію.
Шоколад двома партіями — подрібнений крупно і дрібніше — дає різну текстуру в розрізі: десь трапляються шматочки, десь шоколад розтопився в тісто і забарвив його. Можна взяти одним шматком загальну вагу, але тоді розподіл буде рівномірнішим і менш цікавим на зрізі. Чорний шоколад тут не про гіркоту заради гіркоти, а про те, що молочний плавиться інакше і дає зайву в'язкість тісту.
Перша випічка при 175 градусах з конвекцією — це температура, за якої тісто встигає пропектись і зафіксувати форму батона раніше, ніж поверхня встигне сильно підрум'янитись і стати гіркою скоринкою. Конвекція тут доречна, бо рівномірно сушить поверхню з усіх боків одразу — без неї батон може пропектись нерівно, з одного боку сухіше. Ознака готовності першого етапу — батон втратив вологий блиск і пружинить при легкому натисканні, а не провалюється. Час у рецепті — нижня межа, орієнтуйтесь на батон, а не на таймер.
Дайте печиву трохи охолонути перед нарізанням — гаряче тісто ще м'яке зсередини і при натисканні ножем просто зминається чи кришиться по краях. Охолоджене на кілька хвилин воно вже тримає форму, ніж іде рівно, і скибки не розвалюються. Друга випічка коротша, і тут орієнтир інший — колір скоринки пішов у більш рудий, а не золотий, і сама скибка на дотик суха, не пружна. Повне охолодження вже на решітці, а не на деку: знизу пергамент тримає тепло і пар, і скибки знизу можуть відволожитись назад — тоді вся друга випічка була дарма.
Ще від Priya Raman
·