Фото від ШІПіца «Англійський сніданок»
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 25 г Дріжджі
- 250 мл Вода теплувата
- 3 ст. л. Оливкова олія
- 1 ч. л. Сіль
- 500 г Борошно + трохи додатково для розкочування
- 1 ст. л. Оливкова олія для змащення миски
- 250 г Моцарела нарізана скибочками
- 6 од. Помідор розрізані навпіл
- 10 скибочок Бекон обсмажений до хрусткості
- 6 од. Яйця
- 2 жменя Петрушка
Для соусу
- 200 г томати рублені консервовані
- 2 ст. л. Оливкова олія
- ½ жменя Базилік
- 1 ч. л. Сушений чебрець
- Сіль свіжомелений
- 1 ст. л. Томатна паста концентрована
Кроки
Тісто для піци: розчиніть дріжджі в мисці з теплуватою водою. Використовуйте 5 г дріжджів для холодного підходження тіста в холодильнику на ніч, або 25 г дріжджів, якщо тісто має підійти лише 1 годину.
60 хвДодайте половину борошна, оливкову олію та сіль і добре перемішайте до однорідної консистенції. Поступово додавайте решту борошна, постійно перемішуючи. Посипте стіл борошном і замісіть тісто руками до гладкого й еластичного стану.
Помийте миску і змастіть її оливковою олією, поверніть тісто назад у миску та переверніть його, щоб воно було вкрите олією з усіх боків. Олія робить тісто зручним для роботи та надає скоринці додаткову хрусткість під час випікання.
Дайте тісту піднятися протягом 45-60 хвилин або залиште для холодного підходження в холодильнику на ніч.
50 хвСоус для піци: змішайте всі інгредієнти до однорідної консистенції. Використовуйте приблизно 1-2 ст. л. соусу на одну піцу (соус можна заморозити порціями).
Начинка та випікання: посипте стіл борошном. Поділіть тісто навпіл і сформуйте руками дві круглі піци прямо на столі, змастіть їх томатним соусом. Розподіліть свіжу моцарелу, помідори та розбийте яйця на піцах.
Посипте підсмаженим беконом і покладіть піцу на гриль приблизно на 7-10 хвилин або випікайте в духовці 12-15 хвилин при 250°C.
12 хвПеревірте, чи основа хрустка, і посипте петрушкою, свіжомеленим перцем та невеликою кількістю грубої солі.
Піца «Англійський сніданок» — це тонке дріжджове тісто, томатний соус, 
моцарела, 
помідори, 
яйця і хрусткий 
бекон. По суті — сніданок з яєчнею і беконом, запечений на коржі замість тарілки. Ідея не дуже італійська, зате чесна: все, що лежить на столі зранку в англійському домі, можна покласти й на тісто.
Вийде чи ні — вирішується не на духовці, а на тісті. Якщо 
дріжджі розчинилися у 
воді правильної температури і тісто підійшло, поки ви чекали, а не поки годинник цокав — основа буде легкою. Якщо поспішити з підйомом — отримаєте не піцу, а коржик з начинкою, важкий і без того хрускоту по краях, заради якого все й затівається.
Друге рішення — яйця. Вони печуться прямо на піці, без сковорідки, і тут температура духовки вирішує все: занадто слабка — жовток встигне стати твердим, поки край піци ще блідий; занадто сильна — край згорить, а жовток лишиться рідким, як і треба. Тому базова ознака готовності тут не час, а вигляд краю коржа і білка навколо жовтка.
Бекон кладеться вже обсмаженим до хрусткості — не тому, що так красивіше, а тому, що сирий бекон за ці 10-15 хвилин у духовці встигне лише розм'якнути в жирі, а не захрустіти. Хрусткість — наперед зароблена річ, її в духовці не докупиш.
Дріжджів тут 25 грамів на годинний підйом — це багато, і це свідомо: тісто має встигнути за годину, поки готується соус і ріжеться начинка, а не лежати пів дня. Якщо ви не поспішаєте, в рецепті є інший шлях — 5 грамів дріжджів і ніч у холодильнику. Менше дріжджів — повільніше бродіння, але смак глибший, бо тісто встигає не тільки піднятися, а й накопичити кислинку. Це не примха, а звичайна економія часу: мало дріжджів — чекай довго, багато дріжджів — чекай годину. Жодної магії, просто швидкість хімічної реакції.
Вода — теплувата, не гаряча. Дріжджі — живі гриби, і окропом ви їх уб'єте так само, як засолите живу рибу на смерть. Орієнтир простий: вода повинна бути приємною для зап'ястя, як для дитячої ванни. Якщо рука терпить без думки «гаряче» — температура правильна.
Борошно додають частинами — спершу половину, далі решту поступово. Це не естетика, а контроль вологості: борошно різне, вода різна, і скільки саме піде — тісто покаже само. Додавайте, поки воно не перестане липнути до рук, а не поки не скінчиться пакет. Дехто сипле все одразу й потім виправляє зайвим борошном — тісто виходить тугим, корж — твердим картоном, а не піцою.
Томатний соус тут не варять, а змішують — свіжі помідори, 
олія, 
базилік, 
чебрець, 
сіль і трохи томатної 
пасти для насиченості й кольору. Паста концентрована — тому її мало, вона підсилює смак, а не замінює свіжий помідор. Якщо свіжих помідорів поганих, зимових, водянистих — більше пасти, менше свіжих, пропорцію регулюйте на смак, а не за вагою з рецепта.
Моцарела — та, що ріжеться скибочками, а не тертий сир у пакеті. Тертий сир дає рівномірну плівку й гумову текстуру при високій температурі духовки, скибочками — плавиться місцями, лишає підсушені бронзові плями і тягучі калюжі. Якщо моцарели немає — будь-який м'який сир, що плавиться без розшарування на олію, підійде, просто дивіться за ним у духовці — різні сири течуть по-різному.
Петрушка, перець і груба сіль наприкінці — це не прикраса для фото. Сіль наприкінці, а не в тісті чи соусі, тому що груба сіль на гарячому ще хрумтить, а розчинена всередині вже просто солоність без текстури. Терпіння тут складник смаку не менше, ніж бекон: почекати, поки тісто підніметься, поки бекон дійде до хрусткого, поки край коржа стане твердим — і тільки тоді різати.
Ще від Amir Haddad
·