Фото від ШІКальмари у фритюрі з діпом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г Кальмари тушка, від продавця риби
- 1 ст. л. Борошно
- 1 од. Яйця
- 50 г Панірувальні сухарі
- 100 г Панко
- Сіль
- Чорний перець
- 1 ст. л. Зелень кріп, коріандр і петрушка, дрібно нарізані
- ½ од. Лимон дрібно тертою цедрою
- ½ л Рослинна олія
Для діпу
- 100 мл Крем-фреш 18%
- 50 мл Майонез
- 2 ст. л. Каперси дрібно нарізані
- 4 ст. л. Мариновані огірки дрібно нарізані
- 1 ч. л. діжонська гірчиця
- ½ од. Лимон дрібно тертою цедрою
- 1 жменя Кріп дрібно нарізаний
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Наріжте тушку кальмара кільцями шириною близько 8 міліметрів, промокніть паперовим рушником насухо і обсипте з усіх боків пшеничним борошном.
У мисці добре перемішайте панірувальні сухарі, панко, сіль, перець, зелень і терту цедру лимона.
Обваляйте кільця кальмара у збитому яйці, а потім у мисці зі сухарною сумішшю.
Розігрійте олію для фритюру в каструлі або фритюрниці до 180 градусів і смажте кальмари невеликими порціями, доки вони не стануть хрусткими й золотистими.
Дістаньте кальмари шумівкою і дайте стекти на паперовому рушнику.
Перемішайте всі інгредієнти діпу в мисці та приправте сіллю і перцем до смаку.
Кальмар — м'ясо дивне. Поки воно сире, воно м'яке. Варто перегріти — і воно стає гумою, тією самою, через яку половина людей кальмара на дух не переносить. У фритюрі ця проблема вирішується елегантно: шматочок тонкий,
олія гаряча, усе готується за секунди — м'ясо просто не встигає задубіти. Тому успіх тут не в маринаді й не в спеціях, а в двох речах: товщина кільця і температура олії.
Вийде чи ні — вирішиться ще до того, як ви увімкнете вогонь. Якщо кільця нарізані товсто, хоч ви тричі обваляйте їх у
панко, всередині встигне звариться гума раніше, ніж паніровка дійде до золота. Якщо олія недогріта — кальмар не обсмажиться, а почне варитися у власному соку всередині хрусткої шуби, і та шуба намокне й обвисне.
Діп тут не прикраса. Кальмар сам по собі смак має небагатий, трохи солодкуватий, трохи морський — і хрустка шуба його не компенсує, а підкреслює. Кислий, гострий соус із
каперсами й огірками — це те, що робить закуску закускою, а не просто смаженим тістом із морепродуктом усередині.
Кальмар беріть свіжий або добре розморожений, головне — тушка суха зверху, без зайвої вологи. Волога — ворог паніровки: вона не дає
борошну і
яйцю зчепитися з м'ясом, і шуба злазить просто в
олії. Тому рушник на початку — не формальність, а те, що тримає все на місці.
Потрійна паніровка — борошно, яйце,
сухарі — працює послідовно, і кожен шар має свою роботу. Борошно чіпляється за вологу поверхню кальмара й дає шорсткість, щоб було за що триматись яйцю. Яйце — клей. А суміш сухарів із
панко вже тримається на яйці й дає той самий хрускіт. Якщо викинути один шар — паніровка або не приклеїться, або буде тонкою й пригорить швидше, ніж встигне стати золотою.
Панко тут не данина моді. Звичайні сухарі дрібні й щільні, вони дають рівномірну, але суху скоринку. Панко — пластівці, не порошок, і між ними лишається повітря. Тому шуба з панко хрумкотить голосніше й залишається легкою, а не перетворюється в суцільну корку. Якщо панко немає — беріть звичайні сухарі, просто не чекайте того самого хрускоту, це вже буде інша текстура, не гірша, інша.
Олія для фритюру — будь-яка без власного запаху і з високою точкою димлення: соняшникова рафінована, кукурудзяна, рапсова. Головне не бренд, а щоб вона не пахла нічим своїм і витримувала 180 градусів, не починаючи горіти й гіркнути. При цій температурі вода на поверхні паніровки миттєво википає в пару, і та пара виштовхує олію назовні — тому правильно обсмажений шматок не просочується жиром наскрізь, а лишається хрустким і сухим на дотик. Готовність бачите самі: колір із блідого стає рівномірно золотим, а не плямистим. На це піде десь хвилина-півтори, не більше — кальмар тонкий, варитися довго йому нема коли.
Дехто смажить кальмара довше, "щоб точно прожарився". Не треба, бо кільце товщиною вісім міліметрів у олії сто вісімдесят градусів вже готове за хвилину, а кожна зайва секунда понад це — це та сама гума, якої всі бояться. Переготованість, а не недоготованість — ось справжня причина жорсткого кальмара, і винна в цьому зазвичай саме обережність кухаря, а не риба.
Для діпу
крем-фреш можна замінити густою сметаною — критерій простий: жирність не нижче 18%, інакше соус потече й не триматиме форму на кальмарі.
Каперси й огірки ріжте дрібно не з естетики, а щоб кожна ложка діпу давала кислинку рівномірно, а не одним шматком на всю тарілку. Цедру
лимона в соус і в паніровку трiть тільки з жовтої частини шкірки — біла дає гіркоту, і це вже не аромат, а дефект, який потім ніяким
перцем не виправиш.
Ще від Daniel Okoye
·