Фото від ШІРулетики з шинки
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 6 од. Шинка
- 6 од. прошуто
- 1 упаковка Моцарела
- 6 од. сир паста філата
- Рукола за смаком
- Радичо за смаком
- Пекоріно Романо за смаком
- Помідор за смаком
- 6 од. Помідор
- 6 од. Оливки
- паста з чорних оливок за смаком
- Каперси за смаком
- Орегано за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Білий перець за смаком
Кроки
Розкладіть на робочій поверхні 6 скибочок шинки, наріжте з моцарели 6 скибочок, покладіть їх зверху і намастіть пастою з чорних оливок.
Додайте тонкі скибочки помідора, приправте сіллю й орегано, викладіть жульєн із радичо, приправте сіллю й скропіть оливковою олією.
Згорніть все в рулетик і закріпіть шпажкою з помідором черрі, поставте в холодильник.
Повторіть процес з прошуто, використовуючи сир паста філата, помідор, руколу, каперси і зелену оливку.
На сервірувальному блюді зберіть рулетики по колу, чергуючи шинку та прошуто, сформуйте гніздо з руколи й радичо в центрі.
Покладіть пластівці грана падано, притрусіть білим перцем й скропіть оливковою олією.
Тримайте в холодильнику щонайменше 1 годину перед подачею.
60 хв
Це холодна закуска, яка не готується, а складається — і тому вся її доля вирішується ще до того, як ви взяли ніж. Тут немає вогню, немає «на середньому», немає моменту, коли щось раптом підгорить. Є інше:
шинка, яку ви розкладете, має лежати рівно, без розривів, бо рулет тримається не на зубочистці, а на цілісності скибки. Зубочистка з
помідором — це фіксатор форми, а не каркас.
Вийде чи ні — вирішує холодильник, а не плита. Рулетики згортають теплими руками з холодними інгредієнтами, і якщо їх одразу не прибрати в холод, начинка «попливе» —
олія розм'якшить сир, і скибка розкрутиться на тарілці ще до подачі. Та година в холодильнику в кінці — не формальність для списку, а час, за який волога з помідора й олія встигають трохи загуснути, а скибка шинки — «запам'ятати» форму рулету.
Дехто каже — антипасто можна зібрати за п'ять хвилин до гостей, бо воно ж не варитись. Ні, бо без витримки в холоді рулетики розвалюються саме в руках у гостя, а не на дошці у вас. Терпіння тут — не про смак, а про те, чи страва взагалі долетить до рота цілою.
На шість рулетиків із шинки і шість із
прошуто вийде закуска на компанію з шести-восьми осіб, якщо це одна з кількох страв на столі, а не єдина.
Шинка і
прошуто тут — не взаємозамінні, хоч роль схожа: обидва тримають форму рулету. Шинка варена, вологіша, м'якша — вона бере на себе гострі-кислі начинки (чорна оливкова паста,
помідор). Прошуто сухе, щільне, солоне само по собі — йому дають легшу компанію:
руколу,
каперси, зелену
оливку. Якщо прошуто немає — беріть будь-яке сиров'ялене м'ясо тонкого нарізання без зайвого жиру на краях, інакше рулет просто розповзеться по тарілці.
Моцарела і паста філата — одна родина сирів, зроблених за принципом витягування й розтягування маси в гарячій воді, звідти і м'якість, і здатність різатись скибками, не кришачись. Якщо під рукою тільки моцарела — нею можна замінити обидва рулети, різниця буде в щільності, не в суті.
Паста з чорних оливок тут не для смаку оливок як таких, а для солоно-гіркуватого акценту, який не дає шинці зі свіжим помідором вийти прісною. Якщо пасти немає — дрібно посічені чорні оливки з краплею
олії дадуть той самий ефект, тільки текстура буде грубішою.
Помідор ріжте тонко свідомо: товста скибка пустить сік усередину рулету, і за годину в холодильнику шинка просякне вологою і втратить пружність.
Радичо і рукола йдуть жульєном не заради краси, а щоб тонкі смужки рівномірно розподілились по довжині рулету, а не лежали грудкою з одного краю.
Грана падано кладіть пластівцями, а не тертим — тертий сир на вологій закусці миттю злипається в кашу, пластівець же лежить окремо і додає хрусткого солоного акценту в останній момент, перед подачею. Білий
перець тут обраний не випадково: чорний дав би видимі крапки на світлому сирі й помідорі, а йдеться про смак без візуального сміття на тарілці.
Оливкову олію беріть будь-яку без вираженого власного запаху й присмаку — тут вона лише носій для solі й легкого блиску, а не самостійний гравець, тому переплачувати за найгостріший extra virgin сенсу немає.
Ще від Matteo Brandt
·