Фото від ШІМармуровий кекс
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Цукор
- 250 г Борошно
- 1 од. Йогурт
- 3 од. Яйця
- 50 мл Молоко
- 100 мл Оливкова олія
- 1 од. Розпушувач
- 1 ч. л. Сіль
- 2 ст. л. Какао-порошок
- 1 од. Ванілін
- за смаком Вершкове масло для змащення
Кроки
У великій мисці збити цілі яйця, поступово додаючи цукор та сіль, використовуючи міксер або ручний спосіб.
Додати йогурт і добре перемішати до однорідної маси.
Всипати борошно, додати молоко, розпушувач і оливкову олію, вимішуючи до отримання тіста жовтуватого кольору.
У іншій мисці перекласти частину тіста, додати какао-порошок і ванілін, добре перемішати.
Форму для випічки змастити маслом і притрусити борошном.
Виливати у форму тісто порціями, чергуючи шар какао-тіста з шаром жовтого тіста, потім покрити залишками жовтого тіста.
Випікати у розігрітій духовці за температури 170 градусів.
45 хвПеревірити готовність дерев'яною шпажкою — вона має виходити сухою.
Мармуровий кекс — це не два тіста, а одне, розділене навпіл заради видовища. Ніякого особливого смаку 
какао не додає нічого такого, чого не було б у звичайному кексі — ефект тут суто для ока, коли розрізаєш і бачиш розводи, як на камені. Тому головна інтрига не в смаку, а в тому, чи вийде та сама мармуровість, чи два тіста зіллються в суцільну коричневу масу.
Вийде чи ні — вирішується на етапі, коли викладаєте тісто у форму. Якщо лити акуратно, шар за шаром, по центру, а не розмазувати ложкою по всій формі — шари лежать один на одному і при випіканні трохи розтікаються й переплітаються самі, без вашої допомоги. Почнете заважувати їх виделкою чи ножем "для краси" — отримаєте одноколірну масу, бо тісто рідке і перемішується охоче й швидко.
Друге, від чого залежить результат — це піднятись тісту потрібно рівномірно, без провалу посередині. А провал — це майже завжди не духовка винна, а зарано відкрили дверцята подивитися. Тісто на 
розпушувачі ловить структуру поступово, і протяг холодного повітря в перші хвилини ламає цей процес, як ламається піна, якщо на неї дмухнути.
Шпажка суха — це і є єдиний надійний сигнал, а не той час, що написаний в рецепті. У духовках температура гуляє, у когось сильніше пече знизу, у когось зверху, тому орієнтир по хвилинах — це лише з чого починати перевіряти, а не коли вимикати.
Яйця з цукром і 
сіллю збиваються довго не заради об'єму піни, як у бісквіті, а щоб 
цукор розчинився і більше не рипів на зубах у готовому кексі. Сіль тут не для солоності — вона підсилює смак солодкого, це старий кухарський прийом, і без неї кекс здається трохи прісним, навіть якщо цукру вистачає.
Йогурт — це волога і кислота одночасно. Кислота працює з розпушувачем: вступає з ним у реакцію ще до духовки, даючи тісту перші бульбашки. Якщо йогурту нема — підійде будь-який кисломолочний продукт схожої густини: кефір, сметана, розведена 
молоком. Головне — не вода замість нього, бо тоді розпушувач спрацює наполовину.
Оливкова 
олія в кексі — це не про смак оливок, гарна олія extra virgin тут навіть зайва, бо її аромат загубиться в солодкому тісті й буде просто недоречним присмаком. Беріть звичайну рафіновану, без запаху, або будь-яку іншу рослинну олію без власного характеру — соняшникову, кукурудзяну. Олія, а не 
масло, тому що масло твердне при охолодженні, і кекс наступного дня стає сухуватим, а олія лишається олією і тримає м'якість довше.
Борошно і молоко йдуть разом невипадково: борошно забирає вологу, молоко її повертає, і разом вони дають тісто саме тієї густини, щоб воно не розтікалося по формі тонким млинцем, але й не стояло колом, як на пиріжки. Якщо тісто вийшло густішим, ніж хочеться, — ложка молока зайвою не буде.
Какао додають не в усе тісто, а в частину — і це доза для кольору, не для смаку шоколаду. 
Ванілін кладуть у жовту частину, бо какао й так має свій запах, і ванілін у ньому просто загубиться. Форму маслом і борошном — не традиція заради традиції, а механіка: борошно чіпляється за жирну плівку і створює шорстку поверхню, по якій тісто при підйомі ковзає рівномірно, а не прилипає місцями, деформуючи бочок кекса.
Коли викладаєте тісто шарами, лийте завжди в одну точку по центру — так шари лягають природно нерівно, з напусками один на одного, і саме ця нерівність і дає малюнок при розрізі. Хочете візерунок складніший — проведіть один раз ножем по діагоналі, не більше, бо кожен зайвий рух — це крок до одноколірної маси.
Ще від Elena Rossetti
·