Фото від ШІКапкейки ред вельвет
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 50 мл Молоко
- 70 г Йогурт
- 1 ч. л. Лимонний сік
- Харчовий барвник за смаком, червоний
- 1 од. Яйця
- 100 г Цукор
- 50 г Вершкове масло
- 1 щіпка Сіль
- 125 г Борошно
- 1 ч. л. Какао-порошок
- 1 ч. л. Розпушувач
- 150 г Вершковий сир
- 150 г Грецький йогурт
- 1 ч. л. Екстракт ванілі
- 200 г Цукрова пудра
- Цукрові посипки у формі сердець за смаком
Кроки
У чаші міксера з'єднайте цукор, яйце, сіль, екстракт ванілі та вершкове масло. Збийте кілька секунд до однорідної маси.
В окремій мисочці змішайте молоко, йогурт і лимонний сік. Залиште на кілька хвилин, щоб суміш трохи загусла.
Додайте харчовий барвник і перемішайте до рівномірного червоного кольору.
Влийте червону суміш до яєчної маси в чаші міксера.
Додайте борошно, какао-порошок і розпушувач. Ще раз коротко збийте до гладкої однорідної консистенції.
Розкладіть тісто по паперових формочках у формі для мафінів, заповнюючи кожну наполовину.
Випікайте капкейки за температури 180 градусів приблизно 20 хвилин.
20 хвДістаньте капкейки з духовки і дайте їм повністю охолонути.
Приготуйте крем: змішайте в мисці вершковий сир, грецький йогурт, цукрову пудру та екстракт ванілі до однорідності.
Наповніть кондитерський мішок кремом і прикрасьте поверхню капкейків великими завитками.
Один капкейк залиште без крему для декору. Розкришіть його і прикрасьте крихтами інші капкейки, додавши цукрові посипки.
Red velvet — це бісквіт, який прикидається шоколадним, а насправді ні. 
Какао тут на один чайний ложечку, не більше, — рівно стільки, щоб дати легкий присмак і ту саму темнувату підкладку під червоний 
барвник, а не щоб зробити шоколадний смак. Головна інтрига рецепта не в тісті, а в хімії: лимонний 
сік, що зустрічається з 
молоком і 
йогуртом, — це не для смаку кислинки, а щоб зсісти молочний 
білок і отримати щось середнє між кефіром і пахтою. Ця кисла рідина потім реагує з 
розпушувачем і какао, і саме звідси в класичному red velvet береться той ледь вловимий «бархатний» м'якуш, а не з барвника.
Дехто каже — колір дає какао, якщо його насипати побільше. Ні, какао темнить, а не червонить: без барвника тісто вийде брудно-коричневим, скільки какао не додавай. Колір тут суто косметичний складник, і це нормально — історично red velvet народився саме як спосіб продати звичайний шоколадний кекс як щось особливе за рахунок кольору, а не навпаки.
Вийде чи ні — вирішується на двох моментах: наповнення формочок рівно наполовину (бо тісто з розпушувачем піднімається вдвічі, і повна формочка — це капкейк-гриб з тріснутою шапкою) і повне охолодження перед кремом (теплий капкейк розтопить вершковий 
сир, і замість завитків у вас буде біла калюжа).
Крем тут не масляний, а на вершковому сирі з йогуртом — він тримає форму тільки холодним, тож якщо кухня спекотна, духу йому не давайте — відразу в холодильник до моменту, коли капкейки вже вистигли й чекають.
Молоко, йогурт і лимонний сік — це не три окремі інгредієнти, а один прийом домашньої пахти (buttermilk), розбитий на складники, бо готову пахту в звичайному магазині шукати довше, ніж її зробити. Кислота лимона зсідає білок молока за кілька хвилин — ви це побачите по дрібних пластівцях і загустінню, і саме це «трохи загусло» в рецепті — ознака, що реакція відбулася, а не просто час почекати. Якщо немає йогурту — беріть будь-який кисломолочний продукт без цукру й добавок, кефір підійде так само добре.
Вершкове 
масло кладуть разом з цукром і яйцем одразу всі разом, бо тут немає потреби збивати масло окремо до пишності, як у масляному бісквіті, — масла мало, і його роль не піднімати тісто повітрям, а давати м'якість мʼякушу. Тому «збийте кілька секунд» означає саме кілька секунд: мета — однорідність, а не об'єм.
Харчовий барвник — за смаком, сказано в рецепті, і це не лінощі автора, а правда: сухий барвник фарбує яскравіше й менше змінює консистенцію тіста, ніж гелевий чи рідкий, тож «скільки саме» залежить від того, який барвник у вас у руках. Орієнтир — колір має бути насичено-червоним у сирому тісті, бо духовка колір трохи приглушить.
Борошно, какао й розпушувач додають в кінці й недовго — тут та ж логіка, що в будь-якому бісквітному тісті: довге замішування борошна розвиває глютен, і капкейк замість пухкого стане гумовим. Тому «ще раз коротко збийте» — це не формальність, а межа, за якою текстура псується.
Температура 180 градусів для капкейків — це той режим, при якому тісто встигає піднятися й пропектися до центру раніше, ніж верх пересохне й потемніє; нижче — тісто осяде, поки чекає на пропечення середини, вище — скоринка схопиться раніше, ніж усередині дійде. Готовність перевіряйте не за хвилинами, а дерев'яною шпажкою: вийшла сухою — готово, 20 хвилин у рецепті — це нижня межа, а не команда вимикати духовку.
Крем на вершковому сирі й грецькому йогурті — полегшена версія класичного крем-чизу, де частину сиру заміняють йогуртом, щоб крем був не таким щільним і трохи кислішим на смак, що добре врівноважує солодке тісто. Якщо вершкового сиру немає — шукайте будь-який щільний кисломолочний сир без зернистості, типу маскарпоне, але зважте, що маскарпоне менш кислий, і крем вийде солодшим на смак.
Останній капкейк, принесений у жертву на крихти, — старий кондитерський хід: прикрасити крихтою замість чогось складнішого, коли хочеться дати текстурний контраст на поверхні крему, не витрачаючись на окремий декор. Цукрові посипки у формі сердець — це вже суто святкова прикмета, і без них капкейк не стане гіршим, просто менш нарядним.
Ще від Inès Lambert
·