Фото від ШІРисові вафлі з рисової каші
Інгредієнти
Кроки
Промийте рис у холодній воді, покладіть у невелику каструлю, додайте 25 мл води і доведіть до кипіння.
5 хвВлийте 500 мл молока в каструлю і доведіть до кипіння, постійно помішуючи.
3 хвЗменшіть вогонь до слабкого, щоб каша ледь кипіла, накрийте кришкою і готуйте, помішуючи приблизно кожні 10 хвилин.
10 хвКоли каша готова (рис м'який і молоко увібралося), присмачте її сіллю.
Розділіть яйця на білки та жовтки в окремі миски. Дайте рисовій каші охолонути до кімнатної температури, а потім додайте охолоджену кашу до миски з жовтками.
5 хвЗмішайте 40 г пшеничного борошна, розпушувач, 30 г цукру, ваніль і корицю та вмішайте цю суміш у рисову кашу до однорідності.
Збийте білки до твердих піків та обережно вмішайте 2 ст. л. збитого білка в тісто, а потім акуратно додайте решту білка.
Розігрійте вафельницю, покладіть кілька великих ложок тіста і випікайте 3–4 хвилини, доки вафлі не стануть золотисто-коричневими з обох боків.
4 хв
Вафлі з рисової каші — це не хитрість заради хитрості, а спосіб використати кашу так, щоб вона сама стала тістом, а не просто "з чогось зроблене щось нове". Рис дає вафлі вологу середину й хрустку скоринку одночасно — борошняне тісто такого не вміє, воно або суше, або гумове.
Вийде страва чи ні — вирішується не на вафельниці, а раніше, коли ви варите кашу. Якщо рис недоварений і зерна ще тверді — вафля буде зернистою, як пісок на зуб, і скоринка триматиметься погано. Якщо 
молоко википіло забагато — тісто буде густе, вафлі сухі. Орієнтир один: рис має розвалюватися 
від ложки, а молоко — повністю ввібратися, без калюжки рідини на дні.
Друге місце, де все вирішується, — білки. Дехто каже: 
яйця в тісто можна просто розмішати цілими, навіщо ця метушня з піками. Ні, бо саме піна з білків — єдине, що піднімає важку рисову масу. 
Борошна тут мало, і 
розпушувач сам не впорається з такою щільною основою. Без піни вафля буде пласкою і щільною, як млинець на пательні.
Терпіння тут складник у двох місцях: дати каші охолонути перед жовтками (інакше жовток зварюється грудочками прямо в мисці) і не поспішати вмішувати білок — спочатку ложку для розрідження, потім решту обережно, щоб не вибити повітря, яке ви щойно збили.
Рис беріть звичайний круглий, той, що для каші чи ризото — довгий пропарений тут розвариться гірше і залишиться окремими зернами замість однорідної маси. Молоко — будь-яке, яке п'єте, жирність принципової ролі не грає, вона лише трохи міняє насиченість смаку, не структуру.
Борошно і розпушувач — каркас, який тримає кашу купи на сковороді вафельниці. 40 г — це мало, і це навмисно: головний об'єм дає рис, борошно лише зв'язує. Якщо збільшите борошно "про запас", вафля стане щільнішою і втратить ту саму вологу середину, заради якої все затівалося.
Яйця розділяйте акуратно — жовток у білок зіпсує піну, вона просто не підніметься. Якщо вафельниці вдома немає, тісто піде і на товсту пательню: лийте менше, вогонь тримайте такий, щоб тісто не хапалося миттєво і не горіло знизу, поки середина сира — орієнтуйтесь на те, як поводиться звичайний млинець на цій плиті, принцип той самий.
Цукор, ваніль, 
кориця — не прикраса, а баланс: рисова каша сама по собі прісна, і без цього вафля вийде "здоровою", але нецікавою. Якщо кориці не любите — пропустіть, страва не розсиплеться, це присмак, а не основа.
Йогурт, 
гранат, горіхи й 
фісташки до тіста не йдуть — це подача. Йогурт беріть густіший, 10% — орієнтир, а не закон, головне щоб не розтікався рідиною по тарілці. Гранат можна замінити будь-якими кислими ягодами — вишнею, смородиною, завдання тут одне: кислинка проти солодкого й масляного тіста. Горіхи ріжте дрібно і саме руками чи ножем, не в блендері — блендер дає пил, а тут потрібна хрустка текстура, яка контрастує з м'якою вафлею.
Масло для смаження беріть вершкове заради смаку, воно тут не просто змазка — воно горить при невисокій температурі, тож вогонь тримайте помірний, щоб встигло просмажитись, а не підгоріти раніше часу.
Ще від Oleksandr Bondar
·