Фото від ШІГострі котлети з чорізо в запіканці
Інгредієнти
- 4 од. Свиняча відбивна
- 40 г чорізо дрібними кубиками
- 250 г Гриби нарізані на чверті
- 2 од. Цибуля дрібно нарізана
- 1 ч. л. Сушений чебрець
- 2 зубчик Часник дрібно нарізаний
- 1 од. Болгарський перець тонкими смужками
- 400 г томати рублені консервовані
- 2 ст. л. Томатна паста
- 1 ч. л. Паприка
- 100 мл вершки для збивання
- 150 г пікантний вершковий сир
- 2 ст. л. Оливкова олія для смаження
- 1 ст. л. Вершкове масло для смаження
- Сіль
- Чорний перець
- 1 жменя Петрушка дрібно нарізана
- 300 мл рис басматі зварений за інструкцією на упаковці
Кроки
Приправте котлети сіллю та чорним перцем.
Обсмажте котлети разом з чорізо на сковороді з невеликою кількістю оливкової олії та вершкового масла по півхвилини з кожного боку.
Відкладіть м'ясо на тарілку.
На тій самій сковороді обсмажте печериці, цибулю та чебрець на сильному вогні з невеликою кількістю оливкової олії.
Додайте часник, болгарський перець, рубані помідори, томатну пасту, паприку, вершки та гострий вершковий сир.
Добре перемішайте і додайте котлети та чорізо до соусу.
Доведіть до кипіння і варіть 7-10 хвилин.
Приправте сіллю та перцем до смаку і перелийте у змащену жаростійку форму.
Запікайте в розігрітій духовці при 175 градусах 10-15 хвилин.
Перед подачею посипте страву дрібно нарізаною петрушкою та подавайте з вареним рисом.
Це не 
котлети в класичному розумінні — це свинячі відбивні, доварені в густому томатно-вершковому соусі з чорізо й 
грибами, а потім ще й пропущені через духовку. По суті у вас три страви в одній: обсмажка, рагу і запіканка. Саме тому вона прощає дрібні огріхи — соус витягне те, що пересушила сковорода.
Вийде вона майже напевно, бо головний ризик тут один: пересушене м'ясо. А духовка і 
вершки з сиром якраз і працюють як страховка — м'ясо доварюється в рідині, а не на сухому жарі, тому шанс отримати підошву низький, якщо не тримати відбивні на сковороді довше, ніж треба для рум'яної скоринки.
Складність не в техніці, а в послідовності: три компоненти готуються в одному посуді один за одним, і кожен лишає слід для наступного. Жир і засмажка від чорізо йдуть у грибну основу, грибна основа — в соус, соус — у духовку. Якщо проскочити етап і зняти сковороду до того, як дно встигло щось віддати, страва вийде просто варена, без характеру.
Дехто скаже — навіщо духовка, якщо все вже готове на плиті. Ні, бо на плиті соус кипить тільки знизу і скраю, а в духовці тепло огортає рівномірно з усіх боків, сир доходить до тягучості без ризику пригоріти по дну, і смаки встигають подружитися, а не просто опинитися поруч.
Котлети тут — звичайні свинячі відбивні на кістці чи без, не товщі за два пальці. Товщі — не встигнуть провaритись у соусі за відведений час і лишаться сирими всередині, тонші — пересохнуть ще на етапі обсмажки. 
Сіль і 
перець заздалегідь — це не формальність: сіль витягає вологу на поверхню м'яса, і саме ця волога, випаровуючись на гарячій сковороді, дає рум'яну скоринку, а не сіру варену.
Чорізо тут не м'ясо, а приправа й жир в одному інгредієнті — копчена 
паприка й 
часник із ковбаси розходяться по 
маслу і просочують усе, що смажиться поруч. Якщо чорізо немає, беріть будь-яку копчену ковбасу з часником і перцем у складі — принцип той самий: не білок, а ароматичний жир.
Печериці ріжте на чверті, а не дрібніше, бо дрібно нарізані гриби за три-чотири хвилини на сильному вогні встигнуть тільки обвариться у власному соку і стати гумовими. Чверті встигають обсмажитись із поверхні раніше, ніж встигнуть віддати всю вологу, — звідси й та сама межа «на сильному вогні», де гриб вже пустив сік, але ще не перетворився на ганчірку.
Томатна 
паста й помідори разом — це не дублювання. Свіжі помідори дають кислотність і воду, паста — концентрат смаку й густину. Без пасти соус буде рідким і кислим, без свіжих помідорів — надто густим і плоским. Якщо пасти немає, можна додати більше помідорів і уварити довше, але це вже інша страва за часом.
Вершки і вершковий сир відповідають за те, щоб гострота чорізо й перцю не перетворила соус на щось пекуче й агресивне — жир глушить капсаїцин, тому гострота тут відчувається тепло, а не різко. Якщо немає вершкового сиру — підійде будь-який м'який сир, що плавиться без зернистості, той самий принцип, що й у філадельфії чи маскарпоне.
Рис варіть окремо, за своїм звичним способом — він тут просто підкладка, яка вбирає соус, і саме тому подавати страву без нього шкода: уся сольова й жирова робота соусу розчиниться по тарілці без опори.
Ще від Lucas Moreau
·