Фото від ШІТоматні завитки
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 25 г Дріжджі
- 150 мл Молоко кімнатної температури
- 100 мл Йогурт
- 50 мл Оливкова олія
- 1 од. Яйця
- 1 ст. л. Мед
- 1 ч. л. Сіль
- 100 г Цільнозернове борошно
- 300 г Борошно
- 2 ст. л. Томатна паста
- 4 ст. л. Кетчуп
- 1 ст. л. Сушений чебрець
- 1 од. Яйця збите
- 1 ч. л. Кунжут
Кроки
Розчиніть дріжджі в молоці кімнатної температури, додайте йогурт, оливкову олію, мед, сіль та яйце, перемішайте.
Додайте пшеничне борошно і вимішуйте тісто, поки воно не стане гладким, м'яким та еластичним (можна на міксері 5-10 хвилин на середній швидкості).
8 хвСформуйте тісто у кульку, покладіть у миску, накрийте чистим рушником і дайте підійти на столі 90 хвилин.
90 хвРозкачайте тісто на прямокутник завтовшки 4-5 мм на присипаному борошном столі.
Змішайте томатну пасту, кетчуп, сушені помідори та чебрець і розподіліть по тісту.
Складіть тісто навпіл над серединою і наріжте довгими смужками завширшки 1-1,5 см.
Скрутіть смужки в завитки й викладіть на деко, застелене пергаментом.
Накрийте чистим рушником і дайте підійти на столі 45 хвилин.
45 хвОбережно змастіть збитим яйцем, посипте кунжутом і випікайте в розігрітій до 175°C духовці з конвекцією приблизно 17-20 хвилин.
18 хвДайте трохи охолонути на решітці.
Томатні завитки — це фокачо-булка, яку розтягли в смужку і скрутили, щоб на зрізі побачити спіраль. Ідея не нова: та сама механіка, що й у рогаликах з корицею чи ватрушках, тільки замість солодкої начинки — томатна 
паста з 
кетчупом і 
чебрецем. Солона випічка завжди так себе поводить, бо тісто дріжджове, а начинка волога — і спіраль тримає її краще, ніж простий конверт.
Вийде чи ні — вирішується на етапі розкачування і скручування, а не в духовці. Якщо тісто розкачати тонко й рівно, а скручувати туго, завитки триматимуть форму і не розповзуться плямою на деко. Якщо полінуватися — отримаєте не завиток, а млинець з помідорами, теж їстівний, але вже інша страва.
Дехто каже — цільнозернове 
борошно в дріжджовому тісті тільки заважає, бо клейковини в ньому менше і тісто гірше тягнеться. Частково правда, тому його тут і не 400 г, а лише третина від загальної маси: достатньо, щоб дати смак і трохи щільності, замало, щоб зламати структуру.
На 12 завитків вистачить компанії на чай чи до супу замість хліба. Це не святкова випічка, яку готують раз на рік, а робоча: зробили, з'їли за два дні, не шкода.
Дріжджі розчиняють саме в теплому 
молоці, а не в холодному з холодильника і не в гарячому — холод їх приспить, а температура вище тіла вб'є частину грибків ще до того, як вони встигнуть попрацювати. «Кімнатної температури» тут не для краси сказано: це і є той орієнтир, на який варто рівнятись, якщо термометра під рукою нема — молоко має бути приємним на зап'ясті, як вода для купання немовляти.
Мед у тісті — не заради солодкості, її там непомітно, а заради живлення тих самих дріжджів: цукор їм потрібен, щоб почати бродіння швидше. Якщо меду нема, підійде звичайний цукор, та сама столова ложка, різниці на смак випічки ви не відчуєте.
Яйце і 
олія роблять тісто м'якшим і довше свіжим — без них булка через день стане твердою, як сухар. Олія підійде будь-яка без власного запаху: соняшникова рафінована годиться не гірше оливкової, оливкова тут радше для присмаку, ніж з необхідності.
Начинка з томатної пасти й кетчупу — це спосіб отримати концентрований смак без зайвої вологи, яка розмочила б тісто зсередини. Паста дає густину й кислинку, кетчуп — солодкавість і м'якість смаку, разом вони балансують одне одного. Чебрець тут не для аромату на фото, а тому що з томатом він класично йде в парі ще з тих часів, як італійці почали класти сушені трави в соуси — сухий чебрець довше тримає запах, ніж свіжий, і не підгорає в духовці.
Тісто розкачують у прямокутник і згортають навпіл не випадково: так начинка опиняється всередині кожного витка, а не витікає з боків, коли ви будете різати смужки. Нарізані смужки скручують у джгутик — тут і працює принцип завитка: що тугіше скрутите, то чіткіше буде видно спіраль після випічки, і то менше шансів, що завиток розмотається на деко.
Духовка при 175°C з конвекцією — це температура, за якої тісто встигає пропектися всередині раніше, ніж скоринка згорить зверху; конвекція тут потрібна, щоб жар рівномірно обдував кожен завиток з усіх боків, а не тільки той бік, що ближче до нагрівального елемента. У звичайній духовці без конвекції орієнтуйтесь на колір — коли верх стане рум'яно-коричневим, а не червоним від кетчупу, це і є готовність, час у рецепті лише нижня межа.
Охолодження на решітці — не забаганка, а необхідність: знизу тісто продовжує пропікатися парою, яка виходить із нього, і якщо лишити завитки на деку, низ стане вологим і трохи гумовим.
Ще від Lucas Moreau
·