Фото від ШІВегетаріанська лазанья з млинців
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 3 од. Яйця
- 250 г Борошно
- 500 мл Молоко
- Вершкове масло за смаком, для змащування сковороди
- 60 г Кабачок
- 2 од. Моцарела
- 100 г Кедровий горіх
- 100 г Пармезан
- Базилік за смаком
- за смаком Рослинна олія для смаження
Кроки
Просіяти борошно в миску, додавати яйця по одному, вимішуючи, потім влити молоко тонкою цівкою до гладкості.
Поставити тісто в холодильник на 1 годину.
60 хвНарізати кабачок дуже дрібно і обсмажити на сковороді з олією та сіллю до стану аль денте.
Нарізати моцарелу тонкими скибочками, дати стекти зайвій волозі.
Змащуючи сковороду вершковим маслом, випікати млинці з обох боків, не допускаючи потемніння.
На дно форми викласти кабачки, шар млинців, кабачків, моцарели, посипати кедровими горіхами та пармезаном. Повторити шари, завершивши млинцями і пармезаном.
Запікати у розігрітій духовці при 170 градусах до розтоплення моцарели.
Подавати, притрусивши свіжим подрібненим базиліком.
Лазанья тут умовна — замість листів пасти у вас млинці. І це не примха, а логіка: млинцеве тісто без дріжджів і без варіння в окропі — швидше дає тонкий, еластичний шар, який не розкисає від вологи 
кабачків і сиру. Італійці крутять носом, ми крутимо сковороду — обидва праві по-своєму.
Чи вийде страва, залежить від двох речей: чи дасте тісту відстоятись і чи не передержите кабачок на сковороді. Решта — просто складання шарів, тут помилитись важко.
Головний ворик цієї лазаньї — волога. Кабачок, 
моцарела, молочне тісто — все тягне воду, і якщо не попрацювати з кожним компонентом окремо, на виході буде не шарувата страва, а запіканка-суп. Про це й розмова.
Годину в холодильнику тісто лежить не для краси і не для забобону, а тому що 
борошну треба час напитися 
молоком. Клейковина розбухає поступово: якщо почати пекти одразу, млинці рвуться і тягнуться нерівно, бо частина борошна ще суха всередині грудочки. Годину почекати — дешевше, ніж потім зшивати дірки в млинцях виделкою.
Кабачок смажте до al dente не з делікатності до овоча, а з розрахунку: духовка ще доварить його, поки сир плавиться. Якщо зараз довести кабачок до м'якості, в формі він перетвориться на кашу й пустить воду просто в шари тіста — і низ лазаньї розмокне. Ознака готовності тут не час, а колір і пружність: шматочки стали прозоро-зеленими, легко проколюються, але не розповзаються під ложкою.
Моцарелу нарізають і дають стекти не тому, що так заведено, а тому що це найволожіший інгредієнт у всій страві. Сирна волога під час запікання піде кудись — або випарується зверху, або просочить млинці знизу. Дати стекти заздалегідь — означає забрати частину цієї проблеми ще до духовки.
Млинці печіть, не допускаючи потемніння — і це не естетика, а та сама боротьба з вологою й смаком. Підсмажена скоринка на млинці — це карамелізований цукор і підгорілий 
білок, присмак гіркуватий і зайвий у ніжній страві з сиром і 
горіхами. Тонкий шар 
масла на сковороді потрібен не для смаку 
олії, а щоб тісто не прилипало й пеклося рівномірно — підійде будь-який жир без власного запаху, що витримує температуру сковороди, масло просто зручніше й дає млинцю рівний колір.
Кедрові горішки тут не прикраса. Вони смажені наживо духовкою разом із сиром, і їхня гіркувато-смолиста нота — противага солодкуватому кабачку і жирній моцарелі. Якщо кедрових немає або ціна кусається — беріть будь-який горіх із власною олійністю і м'яким смаком, волоський чи мигдаль підійдуть, аби не перебивали сир.
170 градусів для цієї лазаньї — температура, при якій сир встигає розплавитись і стати тягучим, а не висохнути в гумку й не пустити жир калюжею. Вище — моцарела швидше згорить зверху, ніж прогріється весь пиріг. Готовність бачите самі: сир розтопився, шари осіли, верх ледь підрум'янився. Терпіння тут — не чеснота заради чесноти, а гарантія, що сир не перетвориться на підошву.
Базилік кладуть у кінці, бо нагрітий базилік втрачає ефірні олії за хвилину-дві — ви відчуєте це як різницю між свіжою травою і сухим сіном. Свіжий лист, подрібнений просто перед подачею, — єдиний спосіб відчути аромат, а не його спогад.
Ще від Luca Martelli
·