Вітело тоннатоФото від ШІ

Вітело тоннато

Порцій: 6 Приготування 60 хв М'ясо

Інгредієнти

Вітело тоннато — інгредієнти: Телятина, овочевий бульйон, Яєчний жовток, Оливкова олія, Гірчиця, Тунець

Кроки

  1. Готуємо бульйон: в 1 л води додаємо моркву, цибулю, картоплю та селеру, приправляємо сіллю, чорним перцем і зеленню петрушки. Доводимо до кипіння і варимо.

    60 хв
  2. Проціджуємо бульйон і повністю охолоджуємо.

  3. Кладемо телятину в охолоджений бульйон, додаємо півсклянки білого вина, накриваємо плівкою і ставимо в холодильник.

  4. Витримуємо м'ясо в холодильнику.

  5. Переливаємо м'ясо із бульйоном у каструлю, накриваємо кришкою і готуємо на середньо-слабкому вогні.

    60 хв
  6. Даємо м'ясу повністю охолонути.

  7. У чаші блендера з'єднуємо яєчні жовтки, лимонний сік, гірчицю та чорний перець. Збиваємо, тонкою цівкою вливаючи оливкову олію, доки не утвориться майонез.

  8. Дрібно нарізаємо каперси та анчоуси. Додаємо до майонезу з відцідженим і розім'ятим тунцем. Перемішуємо.

  9. Нарізаємо охолоджену телятину тонкими скибочками гострим ножем або слайсером.

  10. Викладаємо скибочки на тарілку, покриваємо соусом тоннато і подаємо.

Вітело тоннато — це італійська страва для тих, хто вважає, що м'ясо і риба не дружать. А вони дружать, і ще як. Телятина варена холодною, тонко нарізана, і соус з тунця та анчоусів — не рибний запах, а солона глибина, яка м'ясу тільки на користь.

Головне тут — не кухарське мистецтво, а терпіння. Страву не можна приготувати за годину й подати. Їй потрібен час охолонути, вилежатись, настоятися. Якщо поспішите — отримаєте варене м'ясо під майонезом, і це вже не те.

Вийде, якщо не будете варити телятину до сірості й не проґавите момент, коли майонез починає розшаровуватись. Решта — питання витримки, а не кваліфікації.

Міф тут один, і він стосується поєднання: «м'ясо з рибою — це несмак». Ні, бо анчоуси й тунець тут працюють не як риба, а як сіль і умами, те саме, що риб'яцим соусом підсилюють азійську кухню. Ви ж не відчуваєте рибу в соєвому соусі.

Телятина — не випадковий вибір. Яловичина дасть грубіше волокно й присмак, який потягне увагу на себе і посперечається з соусом. Телятина ніжна й майже нейтральна, вона мовчить і дає соусу говорити. Якщо телятини немає — беріть пісну частину молодої яловичини, вирізку чи огузок, і будьте готові, що смак стане трохи виразнішим, не катастрофа.

Бульйон із моркви, цибулі, картоплі й селери — не для смаку сам по собі, а щоб м'ясо варилось у чомусь, а не в голій воді: овочі забирають на себе різкість, бульйон виходить м'якший, і саме в ньому м'ясо потім охолоджується та просочується. Картопля тут радше данина звичці, ніж необхідність — без неї бульйон не постраждає.

Біле вино додають уже в холодний бульйон перед тим, як туди йде м'ясо — не для варіння, а для маринування. М'ясо лежить, вбирає кислотність і аромат, ще до того, як потрапить на вогонь. Пропустите цей крок — і телятина вийде прісною, просто вареним м'ясом без характеру.

Варити м'ясо на середньо-слабкому вогні — це щоб бульйон ледь тремтів, а не бурлив. Кипіння жене воду з волокон і робить телятину сухою й волокнистою, а тихе томління тримає м'ясо соковитим зсередини. Готовність перевіряйте не годинником, а ножем: входить легко, без опору, як у масло — тоді досить, навіть якщо це сталося раніше заявленої години.

Охолодження м'яса — не формальність, а технологія нарізки. Тепла телятина кришиться під ножем, холодна тримає форму і ріжеться прозорими скибочками. Тому і блендер з майонезом, і нарізка — усе чекає, поки м'ясо повністю охолоне, краще в тому ж бульйоні, щоб не пересохло зверху.

Соус тоннато — це майонез, витягнутий тонкою цівкою олії в жовтки, а не збитий одним махом. Якщо влити олію швидко, емульсія розпадеться, і замість соусу отримаєте яєчню з олією. Олія — будь-яка без власного запаху, оливкова тут просто традиційна, соняшникова теж спрацює, якщо не хочете, щоб олія сперечалася з тунцем. Каперси й анчоуси ріжте дрібно — вони дають сіль і кислинку, а не текстуру, тому їхня присутність має бути непомітною на вигляд і відчутною на смак.

Розім'ятий тунець вводьте в готовий майонез, а не навпаки, інакше замучаєтесь домагатися однорідності. Якщо тунця консервованого немає — варена або запечена свіжа риба теж піде, головне, щоб вона була нейтральною за смаком і не сухою, бо суха риба зробить соус зернистим.

Ще від Liam Murphy

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu