Фото від ШІКарнавальні дзепполе
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Картопля
- 500 г Борошно
- 60 г Вершкове масло розм'якшене
- 0,5 од. Дріжджі
- 20 г Цукор
- 1 од. Яйця
- 1 од. Болгарський перець
- лимонна цедра за смаком
- апельсинова цедра за смаком
- 100 мл Молоко
- 0,5 од. Ванілін
- 1 щіпка Сіль
- Рослинна олія за смаком
- Цукор за смаком
Кроки
Відварюємо картоплю в підсоленій воді до готовності, знімаємо шкірку й пропускаємо через прес для картоплі ще теплою.
Викладаємо картопляне пюре на робочу поверхню, додаємо борошно і формуємо гірку з ямкою посередині.
У заглиблення вливаємо яйце, жовток, кладемо розм'якшене вершкове масло, цукор, сіль, ванілін, лимонну цедру та апельсинову цедру.
Починаємо вимішувати тісто, поступово додаючи молоко.
Дріжджі розчиняємо в столовій ложці молока і вводимо в тісто.
Вимішуємо тісто, доки воно не стане м'яким і не почне легко відставати від рук.
Накриваємо тісто і залишаємо підійматися на 30 хвилин.
30 хвДілимо тісто на шматки і формуємо з них джгутики.
З'єднуємо кінці кожного джгутика, формуючи маленькі бублики, і викладаємо їх на достатній відстані.
Залишаємо заготовки підходити щонайменше 1 годину.
60 хвУ широкій сковороді розігріваємо багато олії й смажимо дзепполе, часто перевертаючи.
Готові дзепполе виймаємо з олії та викладаємо на паперовий рушник.
Поки дзепполе ще теплі, обвалюємо їх у цукрі з усіх боків і викладаємо на тарілку.
Дзеппоlе — це картопляні пончики-бублики, які печуть в Італії на карнавал, за тиждень до Великого посту, коли ще можна дозволити собі смажене в 
олії тісто. Назва "карнавальні" тут не для краси: традиція прив'язана до календаря, а не до забаганки, бо піст наближається, і це останній привід побалуватись.
Картопля в тісті — не примха і не спосіб "зробити повітряніше заради повітряності". Крохмаль з картоплі вбирає воду інакше, ніж 
борошно, і тісто виходить м'якше та довше лишається свіжим — це вирішує проблему сухого, черствого пончика вже на другий день. Якщо картоплю введете холодною або недовареною, пюре буде грудкуватим, і ці грудки потім відчуються в готовому виробі як сторонні щільні кульки.
Вийде чи ні — залежить від трьох моментів: тісто має справді стати гладким і відставати від рук (не за часом, а на дотик), заготовки мають вистоятись достатньо, щоб піднятись, а олія має бути такої температури, щоб не пересушити зовні раніше, ніж пропечеться середина. Пропустите будь-який з цих пунктів — отримаєте або важкий недопечений бублик, або суху кірку з сирим нутром.
Дехто думає, що дріжджове смажене тісто — це завжди ризик "сирого всередині". Ні, бо тут рятує форма: тонкий джгутик-бублик з дірочкою прожарюється рівномірно по всьому обводу, на відміну від суцільної кульки, де тепло мусить дійти до центру довгим шляхом.
Картоплю беріть розсипчасту, не воскову — вона краще розварюється і дає сухіше пюре без зайвої вологи. Проціджуйте через прес, поки картопля ще тепла: холодна крохмаліється і тоді пюре стає клейким, тягучим, і тісто з ним важче вимісити рівномірно.
Борошно — звичайне пшеничне, нічого особливого тут не вимагається. 500 г на 250 г картоплі — це той баланс, де картопля ще відчувається в текстурі, а не губиться повністю в масі борошна. Якщо візьмете менше борошна відносно картоплі, тісто буде надто м'яким і розпливеться при формуванні бубликів.
Дріжджі тут половина пачки — це не помилка друку, а натяк на те, що підйом довгий і повільний: 30 хвилин на тісто плюс ще щонайменше година на заготовки. Поспішати тут шкідливо — підйом це і є частина смаку, терпіння тут такий самий інгредієнт, як 
цукор чи 
масло. Якщо дріжджів покласти багато "для надійності", тісто підійде швидко, але присмак дріжджів буде відчутний і зіпсує тонкий аромат 
цедри.
Яйце і жовток разом з маслом роблять тісто жирнішим і ніжнішим — без них дзеппole були б сухуватими коржиками, а не м'якими пончиками. Цукру в тісті мало, 20 г — солодкість додається потім, коли готові бублики обвалюють у цукрі ще теплими, бо теплий жир на поверхні утримує цукор краще, ніж холодний.
Цедра лимона й апельсина — не прикраса, а спосіб перебити запах олії для смаження, який завжди трохи лишається навіть у найчистішій олії. 
Ванілін працює в тому ж напрямку. Якщо цедри немає свіжої, сухою заміните, але свіжа дає яскравіший, не прілий аромат.
Олія для смаження — будь-яка без власного запаху, тобто рафінована, щоб не перебивала цедру й ванілін. У домашніх умовах беріть широку сковороду чи неглибоку каструлю, лийте олії справді багато, щоб бублики плавали, а не лежали на дні — інакше одна сторона підгорить раніше, ніж пропечеться протилежна. Перевертайте часто, саме це і рятує від підгорілого боку при недопеченій серединці.
Ще від Elena Rossetti
·