Фото від ШІБургер з яловичим біфштексом у соусі
Інгредієнти

- 3 од. Цибуля нарізана кільцями
- 1 ч. л. Цукор
- 1 ст. л. бальзамічний оцет
- 1 ст. л. Вершкове масло
- 500 г Фарш яловичий
- Сіль
- Чорний перець
- 1 ст. л. Вершкове масло для смаження
- 300 мл Бульйон
- 100 мл вершки для збивання
- 1 ч. л. Вустерський соус
- 2 ст. л. Кетчуп
- 1 ч. л. діжонська гірчиця
- 2 ст. л. Кукурудзяний крохмаль розведений у невеликій кількості води
- ½ ч. л. харчовий карамельний барвник
- 4 од. Булочка для бургера
- 4 ст. л. Кетчуп
- 4 ст. л. Ремулад
- 1 од. червона цибуля нарізана кільцями
- 100 г Мариновані огірки
- 100 г мариновані буряки
- 50 г смажена цибуля хрустка
Кроки
Розігрійте сковороду з маслом і цукром і обсмажте кільця цибулі на середньому вогні, доки вони не стануть м'якими.
9 хвСкропіть цибулю невеликою кількістю бальзамічного оцту і відставте вбік.
1 хвСформуйте з фаршу 4 однакові биточки і посипте сіллю і перцем.
Обсмажте биточки на маслі по 2 хвилини з кожного боку на тій самій сковороді, де смажилась цибуля. Відставте биточки вбік.
4 хвВлийте яловичий бульйон на ту саму сковороду, де смажились цибуля і биточки, і дерев'яною лопаткою зішкребіть усі пригорілі шматочки зі сковороди, щоб вони розчинились у соусі. Добре перемішайте.
2 хвДоправте соус вершками, вустерським соусом, кетчупом, гірчицею та перцем за смаком.
2 хвЗагустіть соус, додавши розведений у невеликій кількості води кукурудзяний крохмаль, і додайте харчовий барвник за смаком. Доведіть соус до кипіння.
1 хвПоверніть биточки на сковороду в соус.
12 хвРозріжте булочки для бургерів і змастіть їх ремуладом і кетчупом.
2 хвВикладіть на нижню частину булочки червону цибулю, мариновані огірки та буряк, потім биточок з соусом, а також порцію м'якої цибулі та хрустку цибулю. Накрийте верхньою частиною булочки і за бажанням скропіть додатковим соусом.
2 хв
Це не класичний бургер із котлетою на грилі, а щось середнє між бургером і гуляшем — яловичий биточок, що тушкується в
соусі, доки сам соус не стане частиною м'яса. Ідея проста: котлета не смажиться до готовності на сковороді, а лише «запечатується» зверху, а дотушковується вже в рідині. Тому суха, пересушена котлета тут — провина не рецепта, а того, хто пропустив момент, коли треба було зняти з вогню на першому етапі й передати естафету соусу.
Вийде чи ні — вирішується на двох моментах. Перший —
цибуля карамелізується чи просто тушкується. Другий — яка консистенція соусу у вас вийде: рідкий підливний суп чи щось, що тримається на биточку й не тече крізь
булочку на стіл. Обидва моменти — питання терпіння, а не секретного інгредієнта.
Дехто скаже — бургер має бути сухим, з грилевою скоринкою, інакше це вже не бургер. Ні. Бургер — це просто формат подачі між двома половинками булки, а начинкою в різних кухнях буває що завгодно, від котлети до тушкованого м'яса. Тут начинка ближча до домашньої підливи, і це не помилка, а інший жанр тієї ж ідеї.
На чотирьох людей тут один биточок на брата — порція щільна, бо соус і начинка важкі самі по собі. Якщо компанія голодна, краще докласти гарнір, ніж роздувати котлету — вона просто не протушкується рівномірно, якщо зробити її товщою.
Цибуля в
соусі з цукром і
маслом — це не десерт і не примха, а прискорена карамелізація.
Цукор допомагає цибулі швидше піти в золотаво-рудий колір, бо карамелізуються не тільки її власні цукри, а й додані зовні. На середньому вогні, коли цибуля з прозорої переходить у золоту, а потім у рудувату — це і є межа готовності, а не таймер на кухонній плиті.
Оцет наприкінці — не для кислинки заради кислинки, а щоб зупинити подальше розм'якання і дати цибулі легку свіжість, інакше вся страва вийде суцільно солодкою і важкою.
Яловичину для биточків беріть не найпісніший шматок — трохи жиру в
фарші чи в нарізці потрібен, бо він і дасть соковитість, і не дасть биточку розвалитись у соусі за ті десять-п'ятнадцять хвилин тушкування.
Сіль і
перець кладіть прямо перед формуванням, не раніше: сіль витягає вологу, і якщо посолити завчасно, м'ясо встигне віддати сік ще до сковороди.
Обсмажування по дві хвилини з боку — це не про «просмажити», а про те, щоб запечатати поверхню і дати основу для фону, з якого потім буде соус. Ті самі пригорілі шматочки, що лопаткою зчищаються
бульйоном зі сковороди, — це концентрат смаку, який інакше просто викинули б у раковину разом з мийкою сковороди. Якщо скребти лінькувато — соус вийде плаский, без глибини, і ніякий
кетчуп це не виправить.
Вершки, вустерширський соус, кетчуп і
гірчиця — тут не чотири окремі смаки, а баланс: жирність, солоно-ферментована глибина, солодко-кисла нотка і гострота. Якщо чогось немає — орієнтуйтеся на роль, яку інгредієнт грає, а не на назву: вустерширський можна замінити соєвим із краплею оцту, гірчицю — будь-якою гострою пастою з кислинкою.
Крохмаль, розведений у воді, а не насипаний сухим просто в соус, — це щоб уникнути грудочок: холодна вода розносить крохмальні зерна окремо одне від одного, і тоді в гарячому соусі вони рівномірно набухають, а не злипаються в кульки.
Барвник у рецепті — суто естетика, не смак. Якщо для вас це не принципово, пропускайте без жалю: соус і без нього буде смачним, просто не такого насиченого кольору, як на фото в меню.
Збірка бургера — це вже не кулінарія, а архітектура: мокре (соус,
ремулад) не повинно торкатися булки напряму, інакше вона розмокне раніше, ніж ви встигнете вкусити. Тому кетчуп і ремулад — прошарок-бар'єр, а хрустка цибуля зверху — це єдиний текстурний контраст у страві, де все інше м'яке. Прибрати її — і бургер стане однорідно м'яким, їстівним, але нецікавим.
Ще від Hana Novak
·