Тушкована яловичинаФото від ШІ

Тушкована яловичина

Порцій: 4 Приготування 160 хв М'ясо
Містить: глютен, молоко
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Тушкована яловичина — інгредієнти: Яловичина, Бульйон, Цибуля, Морква, Селера, Вино

Кроки

  1. У каструлю вилийте готовий м'ясний бульйон і доведіть до кипіння. Вимийте овочі й наріжте дрібними кубиками.

  2. Наріжте яловичину на шматки. З ароматних трав сформуйте пучок і зв'яжіть кулінарною ниткою.

  3. Викладіть селеру, моркву та цибулю в каструлю, додайте оливкову олію та вершкове масло й обсмажуйте.

  4. Додайте яловичину й обсмажуйте щонайменше 10 хвилин.

    10 хв
  5. Всипте борошно й перемішайте.

  6. Влийте червоне вино й перемішайте до випарювання.

  7. Додайте пучок трав.

  8. Залийте все гарячим м'ясним бульйоном.

  9. Накрийте каструлю кришкою і дайте м'ясу тушкуватися на слабкому вогні.

  10. Перевірте м'ясо, вийміть пучок трав і за потреби досоліть та поперчіть.

  11. Подавайте гарячим.

Яловичина, тушкована в бульйоні з вином і овочами, доки м'ясо не почне розпадатися саме, без ножа. Це не рагу на швидку руку — тут дві з половиною години плити вирішують усе, і скоротити їх не вийде, хоч би як хотілося.

Вийде чи ні — залежить не від рецепта, а від того, яке м'ясо ви купили і чи дали йому час. Жорсткі відруби з колагеном (гомілка, лопатка, грудинка) за дві години перетворюються на оксамит — колаген тане і стає желатином, який робить соус густим і м'ясо соковитим. Якщо взяти вирізку — вона просто висохне раніше, ніж встигне розм'якнути, бо їй нема чого тушкуватися, в ній того колагену немає.

Головна ознака готовності — виделка входить у м'ясо без зусилля, і шматок тримається купи, а не розвалюється на волокна. Якщо після двох годин м'ясо ще пружинить — накривайте і тримайте далі, час у рецепті — це низ, а не стеля.

Хтось скаже — вино треба випарувати повністю, інакше страва "п'яна". Ні, вино тут не для градусу, а для кислоти, яка розм'якшує волокна і балансує жирність бульйону. Випарувати треба спирт і різкість, а не смак вина — тому й чекаємо, доки запах стане не їдким, а теплим, трохи солодкуватим.

Бульйон тут — не просто рідина для варіння, а основа смаку: беріть готовий, але дивіться, щоб він не був соленим сам по собі, бо випаровуючись за дві години він стане концентрованим, і сіль звідти нікуди не дінеться. Якщо бульйону нема — розведений бульйонний кубик теж піде, тільки солити тоді обережніше і пізніше, в кінці, як і сказано в кроці 10.

Селера, морква, цибуля — це не гарнір і не для смаку овочів самих по собі. Вони обсмажуються в оливковій олії та вершковому маслі, щоб віддати цукри й ароматичні масла в жир, а звідти — у весь соус. Масло тут для смаку й ніжності, олія — щоб масло не горіло на вищій температурі, тож одне без іншого в цьому дуеті працює гірше.

Борошно, всипане після м'яса — це не для "густоти заради густоти". Воно обволікає шматки м'яса й овочі тонким шаром, який потім, контактуючи з гарячою рідиною, клейстеризується і робить соус оксамитовим, без грудочок, якщо встигнете розмішати до того, як влили вино. Якщо хочете без борошна — можна, але соус залишиться рідшим, ближче до супу, і це нормально, якщо вас це влаштовує.

Пучок трав (розмарин, чебрець, шавлія) зв'язують ниткою не з естетики — щоб потім легко вийняти, не виловлюючи гілочки по одній з гарячого соусу. Якщо свіжих трав нема, сухі теж підуть, тільки в тканинний мішечок або чайне ситечко, бо сухі розсипаються і їх уже з каструлі не витягнеш.

Обсмажування м'яса щонайменше 10 хвилин — це не для "скоринки заради скоринки". На сковороді чи в каструлі з товстим дном при добрій температурі білок на поверхні згортається і утворює шар, який потримає соки всередині шматка довше, поки воно тушкується. Якщо викласти м'ясо в холодну чи ледь теплу каструлю — воно почне пускати сік одразу, і замість обсмажування вийде варіння у власному соку, а колір лишиться сірим.

На повільному вогні — йдеться про ледь помітне булькання, коли рідина не кипить бурхливо, а скоріше зітхає. У звичайній квартирі без казана найближче до цього — широка каструля з товстим дном на найменшому вогні плити, і якщо плита не тримає такий слабкий вогонь стабільно — накрийте тарілкою замість кришки частково, щоб випаровування трохи сповільнилося, і стежте частіше, ніж за рецептом з казаном.

Дехто скаже — чим довше тушкувати, тим краще. Ні, після певної межі м'ясо з м'якого стає сухим і волокнистим, бо колаген уже весь перейшов у желатин, а далі просто википає волога. Тому перевіряйте виделкою ближче до двох годин, а не чекайте невідомо скільки з надією, що "ще краще буде".

Ще від Inès Lambert

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu