Фото від ШІКрепи з броколі з соусом горгонзола
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Яйця
- 250 г Борошно
- 500 мл Молоко
- 600 г Броколі
- 200 г Горгондзола дольче
- 400 мл біле вино
- 24 од. Помідор
- 6 ст. л. Вершки
- 1 пучок Петрушка
- 2 од. Зелена цибуля
- Оливкова олія за смаком
- Вершкове масло за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
У мисці збиваємо яйця з молоком, додаємо щіпку солі і поступово вводимо борошно, безперервно працюючи вінчиком.
Накриваємо миску харчовою плівкою і ставимо в холодильник.
30 хвНарізаємо зелену цибулю кільцями і обсмажуємо на сковороді з невеликою кількістю оливкової олії.
Промиваємо верхівки броколі, нарізаємо шматочками і обсмажуємо разом із цибулею, приправляємо сіллю, чорним перцем і петрушкою.
Вливаємо біле вино і тушкуємо броколі на середньому вогні, доки вони не стануть м'якими.
Бланшуємо помідори черрі кілька секунд, зливаємо воду, знімаємо шкірку і нарізаємо дрібними кубиками.
Підігріваємо вершки, додаємо нарізану горгонзолу і розтоплюємо, помішуючи, доки соус не стане гладким.
Змащуємо антипригарну сковорідку вершковим маслом і нагріваємо. Виливаємо половником тісто, розподіляючи по всій поверхні.
Смажимо крепи з обох боків по 1-2 хвилини. Готуємо вісім крепів.
2 хвНаповнюємо кожен креп тушкованим броколі, згортаємо в рулетик і викладаємо в форму для запікання.
Поливаємо готові рулетики ще теплим соусом з горгонзоли.
Запікаємо в розігрітій до 200 градусів духовці з функцією гриль.
5 хвПрикрашаємо крепи злегка обсмаженими на сковороді помідорами черрі. Подаємо гарячими.
Це французькі млинці, тільки начинка італійська, і гарнір французький — така собі кулінарна дипломатія на одній сковорідці. Крепи — ті самі млинці, просто слово інакше, щоб звучало солідніше, а суть та сама: тісто з 
яєць, 
молока й 
борошна, яке треба розкатати по сковороді тонким шаром. Всередину загортають тушковану 
броколі, зверху — соус з 
горгонзоли, і все це на пару хвилин під гриль, щоб зверху взялося рум'яною шапкою.
Вийде чи ні — питання не в броколі й не в сирі, а в тісті. Якщо воно рідке й добре відпочило в холодильнику — млинці будуть тонкі, еластичні, згорнуться в рулет і не трісне ні шов, ні край. Якщо поспішити й пекти одразу після замісу — клейковина в борошні ще не "заспокоїлась", млинці вийдуть товсті й рватимуться, щойно спробуєте їх загорнути.
Другий момент, де страва або складається, або розвалюється — соус. Горгонзола любить, щоб її топили лагідно, на малому вогні, доки 
вершки не приймуть сир рівномірно. Перегрієте — сир розшарується на 
олію і крупинки, і замість соусу отримаєте щось схоже на зіпсований майонез.
Броколі тут не для вітамінів заради галочки — вона дає структуру начинці, яка інакше б розповзлася. Тушкована до м'якості, але не до каші, вона тримає форму рулету зсередини, поки горгонзола обіймає його зовні.
Тісто для крепів — це пропорція, яку варто запам'ятати назавжди: приблизно одна частина борошна на дві частини молока плюс яйця, щоб зв'язати. Чотири яйця й пів літра молока на 250 грамів борошна — це рідке тісто, майже як густі вершки, і це правильно. Густе тісто дає млинці-коржі, товсті й важкі; рідке — тонкі, майже прозорі, якраз такі, що гнуться й не ламаються при згортанні.
Чому тісто треба ставити в холодильник на півгодини, а не пекти відразу? Дехто каже — це просто щоб охолодити. Ні, тут інша механіка: борошно, щойно з'єднане з рідиною, продовжує вбирати вологу, клейковина розбухає і "дозріває". Тісто, яке відпочило, тягнеться рівномірніше на сковороді, не рветься й не дає бульбашок там, де не треба.
Броколі беріть тільки верхівки — суцільні стебла тут не підуть, вони довше готуються і дають зовсім іншу текстуру, жорсткішу. Готовність броколі визначається не хвилинами на плиті, а виделкою: шматочок має легко протикатися, лишаючись пружним, а не перетворюватися на кашу. Біле 
вино тут не для градуса, а для кислоти й аромату — випаровуючись, воно забирає із собою зайву різкість і додає броколі легку глибину смаку. Якщо вина немає — підійде будь-яка кисла рідина з мінімальним власним запахом: трохи лимонного соку з водою чи сухий сидр.
Горгонзола — сир із характером, гострий і солоний сам по собі, тому додаткову 
сіль у соус кладіть обережно, краще спробувати наприкінці. Якщо горгонзоли не знайшли — беріть будь-який м'який блакитний сир, що плавиться: рокфор, дорблю, навіть звичайний блакитний сир із супермаркету спрацює, просто смак буде м'якший, менш "гострий на язик".
Помідори черрі в кінці — це не прикраса для фото, а контраст: гаряча, насичена сиром і вершками страва отримує збоку щось свіже і трохи кисле, що не дає смаку "злипнутися" в одну суцільну жирність. Обсмажуйте їх швидко, на сильному жарі, рівно стільки, щоб шкірка тріснула й пустила сік, — довше не треба, бо тоді вони просто розваряться в кашу і втратять форму.
Запікання під грилем — це не "пропекти", бо начинка і соус уже гарячі, а саме "дати шапку": високий жар зверху за лічені хвилини карамелізує верхній шар соусу, і з'являється та легка скоринка, яка відрізняє запечену страву від просто теплої. Тримайте форму ближче до верхнього нагрівального елемента й не відходьте від духовки — переступити межу тут можна за хвилину.
Ще від Luca Martelli
·