Фото від ШІРис з куркою в одній каструлі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 ч. л. Зіра (кумин)
- ½ ч. л. Коріандр мелений
- 1 ч. л. Паприка солодка або копчена
- 4 од. Куряча грудка
- 20 г Борошно
- 300 мл рис басматі
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 3 зубчик Часник дрібно нарізані
- 1 щіпка Шафран
- 600 мл Бульйон або овочевий
- 1 од. Лимон сік і цедра
- 1 ч. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль
- Чорний перець
- 2 ст. л. Кедровий горіх підсмажені
- 1 жменя Рукола
Кроки
Підсмажте кмин, коріандр і паприку в жаростійкому сотейнику на середньому вогні до появи приємного аромату.
3 хвВикладіть спеції на тарілку і відкладіть.
Обваляйте курячі грудки в суміші борошна, солі та перцю.
2 хвУ той самий сотейник, де смажилися спеції, додайте олію та вершкове масло.
Обсмажте куряче м'ясо з усіх боків до золотистої скоринки, після чого відкладіть на тарілку.
Промийте рис у ситі, доки вода не стане прозорою, і додайте його разом з олією, підсмаженими спеціями, цибулею, часником, шафраном і бульйоном у сотейник, добре перемішайте, накрийте кришкою і тушкуйте 5 хвилин.
3 хвДодайте куряче м'ясо, поставте сотейник без кришки в розігріту до 200°С духовку (режим з конвекцією) і випікайте 25 хвилин, доки курка не прожариться, а рис не стане м'яким.
25 хвПриправте лимонним соком та дрібно натертою цедрою.
2 хвПодавайте з рукколою та кедровими горіхами.
Це плов на швидку руку, тільки без казана і без претензій на плов. Курка,
рис, спеції — все в одній каструлі, і це головна причина, чому страва вдається навіть тим, хто боїться рису. Один посуд — це не лінь, це менше посуду для миття і менше шансів щось спалити, поки стежите за другою каструлею.
Вийде чи ні — вирішує не рецепт, а те, чи промили ви рис і чи дали йому настоятися. Два прості кроки, які люди пропускають, бо «і так зійде». Не зійде: або каша, або рис зверху сирий, знизу підгорів.
Дехто каже — рис з куркою в одній каструлі обов'язково розвариться в кашу. Ні, бо рис тут не варять до м'якості в каструлі, а доводять у духовці без кришки, і зайва волога випаровується, а не булькає під закритою кришкою.
Спеції — кмин,
коріандр,
паприка — підсмажуєте сухими, без
олії, окремо від усього. Це не прикраса для аромату на столі, а спосіб розкрити ефірні олії, які в сухому насінні сплять. На пательні відчуєте момент: запах стає гострішим, трохи горіховим — це і є сигнал, що досить, бо ще хвилина — і гіркота замість аромату. Якщо немає коріандру в зернах — мелений теж піде, тільки смажте коротше, секунд тридцять, він швидше горить.
Борошно на курці — це не панірування заради хрусткості, якого тут все одно не буде. Це бар'єр, який не дає соку з м'яса вийти одразу в каструлю і зробити
рис водянистим раніше часу. Обсмажуєте
грудки до золотих країв — і на цьому зупиняєтесь, бо доготовляться вони вже в духовці разом з рисом.
Рис промиваєте, доки вода не стане прозорою — це про крохмаль на поверхні зерна. Він і робить рис липким, коли його занадто багато. Для цієї страви підійде будь-який довгозернистий рис, який не розварюється в кашу — басматі чи жасмин, не круглозерний для суші чи рисолетто, той тягне воду і клейкість навмисно.
Шафран — річ не обов'язкова, але якщо є навіть одна пучка, киньте в
бульйон заздалегідь, хай настоюється, поки готуєте решту. Жовтий колір і легка гіркувата нотка — це те, заради чого його сипали в плов віками, коли треба було показати гостю, що господар не поскупився: спеція дорога, і дорога не просто так, бо збирають її руками з квітки крокуса.
Лимонний сік і цедра в кінці — це не прикраса, а баланс. Жирна курка і насичений рис з бульйоном потребують кислоти, інакше страва їсться важко вже з другої ложки. Цедру тріть дрібно, тільки жовту частину, біла гірчить. Кедрові горішки підсмажуєте окремо на сухій сковороді до легкого золотого кольору — секунд за хвилину вони можуть підгоріти, тому не відходьте.
Духовка на 200°С без кришки — це спосіб домогти волозі піти вгору і випаруватися, замість того щоб рис тушкувався в закритій каструлі і став кашею. Якщо кришки для духовки немає — і не треба, тарілка чи фольга тут не допоможуть, бо вся суть саме у відкритому жарі зверху. Готовність перевіряйте не за часом у рецепті, а по рису: зерно має розпастися на волокна між пальцями, а не хрустіти і не мазатися.
Ще від Lucas Moreau
·