Фото від ШІСолоні маффіни з шинкою і помідорами датерині
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 150 г Борошно
- 50 г картопляний крохмаль
- 100 г Рікота
- 200 мл Молоко
- 70 мл Соняшникова олія
- 2 од. Яйця
- 100 г Шинка
- 75 г Копчена скаморца
- 75 г Фонтіна
- 30 г Пармезан
- 2 од. Помідор
- Базилік за смаком
- 8 г Розпушувач
- Сіль за смаком
Кроки
Наріжте дрібними кубиками фонтіну, скаморцу та шинку.
Ретельно вимийте помідори датерині, бланшуйте їх і зніміть шкірку.
У велику миску розбийте яйця та енергійно збийте їх сталевим вінчиком.
Додайте молоко, рікоту та соняшникову олію, продовжуючи вимішувати до однорідності.
Додайте щіпку солі та пармезан.
Просійте борошно, картопляний крохмаль і розпушувач, додайте до суміші й перемішайте ложкою.
Вмішайте кубики шинки, скаморци та фонтіни за допомогою лопатки.
Наріжте тонкими скибочками бланшовані помідори датерині.
Наповніть паперові формочки тістом приблизно на 3/4 та прикрасьте маффіни помідорами і базиліком.
Розігрійте духовку до 180 градусів у режимі статичного нагріву.
Випікайте маффіни впродовж 25 хвилин до готовності.
25 хвОхолодіть маффіни та подавайте.
Солоні маффіни — це та сама випічка-метелик, тільки без цукру: тісто на
розпушувачі, а не на дріжджах, тому воно не має часу забродити чи осісти, йому просто треба піднятись у духовці рівно один раз і більше ні про що не турбуватись. Це знімає головний страх новачка з дріжджовим тістом — тут нема де помилитись на етапі «вистоювання», бо його просто немає.
Вирішує ця страва одну конкретну задачу: гарячу закуску чи сніданок, який можна зробити з вечора на завтра, або взяти з собою, і він не просяде й не стане гумовим. Сир усередині не витікає, тому що він у кубиках, а не розтоплений заздалегідь — застигає шматочками, тримає форму, коли маффін розрізаєш.
Вийде чи ні — залежить від того, наскільки рівномірно розійдеться сир по тісту і чи не перемішаєте тісто до гладкості після того, як додали
борошно. Тісто для маффінів — не для хліба: його мета — просто з'єднатись, а не розвинути клейковину, бо від зайвого вимішування маффін стає щільним, як гумка, замість пухкого.
Два
яйця тут — не просто зв'язка, а піна: ви збиваєте їх енергійно сталевим віничком саме для того, щоб напустити в тісто повітря до того, як туди піде вага —
молоко,
рікота,
олія. Якщо збити яйця ліниво, бульбашки повітря будуть великі й нечисленні, маффін підніметься нерівномірно, з горбом з одного боку.
Рікота і соняшникова олія замінюють тут вершкове масло — і це економічний хід, не забаганка: олія не застигає в холодильнику, тому маффін лишається м'яким навіть холодним, а рікота дає вологість без зайвого жиру. Якщо рікоти немає, підійде будь-який м'який некислий сир без зайвої вологи — головне, щоб він не був рідким, інакше тісто розтечеться.
Крохмаль поряд із
борошном — не помилка і не забаганка: крохмаль не містить клейковини, тому зменшує «тягучість» тіста й робить маффін крихким, а не гумовим. Дехто каже — крохмаль додають тільки для економії борошна. Ні, бо це про текстуру: без нього тісто було б пружнішим і менш розсипчастим.
Фонтіна і
скаморца тут — не для смаку, а для механіки: обидва сири тверді до запікання, тримають форму кубиком і плавляться лише частково, лишаючи кишеньки тягучого сиру всередині, а не розтікаючись суцільною калюжею по дну формочки. Якщо таких сирів немає — беріть будь-який твердий сир, що плавиться повільно й не розтікається водою, типу молодого гауда чи сулугуні без розсолу.
Помідори датерині бланшують і знімають шкірку не для краси, а тому, що шкірка при випіканні зморщується й стає жорсткою, тягнеться окремо від м'якуша — зручніше, коли її нема. Вода з помідорів при цьому випаровується частково під час бланшування, тому зверху вони не розмочують тісто так, як сирі шматочки помідора могли б.
Паперові формочки заповнюють на три чверті, не більше: тісто з
розпушувачем піднімається вгору рівно один раз і не осідає назад, тому запас потрібен саме під цей підйом — наповните по край, маффін переллється і пригорить краями об форму. Духовка на статичному нагріві, без вентилятора, бо обдув висушить верх маффіна раніше, ніж усередині дійде сир і тісто підніметься, — у звичайній квартирній духовці без окремого режиму просто орієнтуйтесь на рівномірний золотавий верх, а не на годинник.
Ще від Kofi Asante
·