Курка з рисом у формі
Інгредієнти
- 450 г Куряче стегно з кісткою, 2 шт.
- 140 г Рис
- 240 мл Вода
- 1 од. Цибуля нарізана
- 1 ст. л. Соняшникова олія
- 1 ч. л. Паприка
- 1 ч. л. Сіль
- за смаком Чорний перець
Кроки
Рис промити, викласти у форму з нарізаною цибулею, посолити, залити окропом з олією.
Стегна натерти сіллю, паприкою й перцем, покласти зверху.
Накрити форму фольгою.
Поставити форму в розігріту до 200 °C духовку на 45 хв, до 74 °C усередині біля кістки.
45 хвДістати форму з духовки.
Проста ідея: курячі стегна лягають просто на сирий рис, усе накрите фольгою й ставиться в духовку одним рухом. Фольга тут не для краси — це кришка, якої немає ні у форми, ні в тарілки. Без неї пара йде в повітря духовки, а не в рис, і зверху зерно лишається твердим, а низ розварюється в кашу.
Стегна взяті на кістці не випадково. Кістка й шкіра тримають тепло довше, ніж чисте філе, тому за 45 хвилин м'ясо встигає дійти до готовності, не пересихаючи. А жир зі шкіри весь час стікає в рис — оце і весь «бульйон», без кубиків і без каструлі збоку.
Вийде чи ні, вирішують дві речі: чи форма накрита щільно, без щілин, бо тонка фольга прощає мало, і чи перевірили ви температуру біля кістки, а не просто відрахували рівно 45 хвилин на таймері. Час тут нижня межа, а не присуд.
На двох — не розженешся, страва компактна. Але це той рідкий випадок, коли можна поставити форму в духовку й піти займатись своїми справами, поки все готується саме.
Рис заливають окропом, а не холодною водою, з однієї причини: поки духовка розігрівається і стегна натираються спеціями, рис уже почав брати воду. До моменту, як форма опиниться в печі, зерно трохи розкрилось і далі вбирає решту вологи рівномірніше за ті самі 45 хвилин. Залийте холодною — рис і курка фінішують у різний час, і щось одне доведеться або передержати, або недодержати.
Довгозернистий рис тут не питання смаку, а питання крохмалю — його менше, тому зерна лишаються окремими, а не злипаються в кашу під закритою фольгою, де вся волога йде назад у рис, а не випаровується. Пропорція 240 мл на 140 г — приблизно 1,7 склянки окропу на склянку рису, і цього якраз вистачає під закритою формою. Якщо тільки круглозернистий під рукою — зменшіть воду грамів на 20–30, бо він бере більше й ризикує перейти в щось середнє між рисом і кашею.
Цибуля лежить знизу не просто тому, що її кудись треба покласти. У закритій парі вона підсолоджується й пускає сік, і цей сік разом із жиром зі стегон і є весь бульйон страви — за нього в іншому рецепті довелось би платити окремим стоком.
Олія без власного запаху — умова, а не побажання. Її тут мало, і вона лише допомагає окропу розійтися по зерну, нічого свого не додаючи. Якщо під рукою тільки нерафінована соняшникова чи олія з характером — отримаєте присмак, якого в цій страві не мало бути. У плові такою олією готують охоче, тут — ні.
200 °C у духовці — це та температура, за якої жир зі шкіри встигає розтопитись і стекти в рис за 45 хвилин, а не просто обпалити стегна зверху. Дехто скаже, що курку варто обсмажити заздалегідь для хрусткої шкірки — тут це зайве: під фольгою шкірка й не планує хрустіти, вона віддає жир рису. Це інша мета, не плутайте із запеченою на відкритому деку куркою.
74 °C біля кістки — не перестраховка для галочки. Саме там м'ясо прогрівається найповільніше, і термометр чесніший за годинник: 45 хвилин — лише нижня межа, у трохи холоднішій духовці чи товщій формі піде більше часу, і це нормально.
Ще від Ovenstein