Фото від ШІПаста е фаджолі
Інгредієнти
- 1 од. Цибуля нарізана кубиками
- 200 г Морква нарізана дрібними кубиками
- 2 од. Селера нарізана дрібними кубиками
- 100 г Фенхель нарізаний дрібними кубиками
- 3 зубчик Часник дрібно натертий
- 1 ч. л. Сушений чебрець
- 1 ч. л. сушений розмарин
- 400 г томати рублені консервовані
- 100 мл біле вино
- 800 мл Бульйон
- 1 од. Пармезан
- 2 од. Лавровий лист
- 2 банка квасоля канелліні
- 250 г Макарони
- 50 г капуста кейл грубо нарізаний, грюнколь
- 2 ст. л. Оливкова олія
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 50 г Пармезан свіжонатертий
- 3 ст. л. Петрушка
Кроки
Розігрійте олію в каструлі на середньому вогні та обсмажуйте цибулю, моркву, черешкову селеру, фенхель і часник на середньому вогні 5 хвилин, доки цибуля не стане м'якою.
5 хвДодайте чебрець, розмарин, подрібнені томати, біле вино, овочевий бульйон, скоринку пармезану та лаврові листки. Доведіть до кипіння.
Варіть суп на повільному вогні 15 хвилин.
15 хвДодайте квасолю канелліні в суп, приправте сіллю та свіжомеленим чорним перцем і доведіть до кипіння.
Додайте макарони та за потреби скоригуйте консистенцію супу додатковим овочевим бульйоном. Варіть суп на повільному вогні, доки макарони не стануть ідеально м'якими.
Вийміть лаврові листки та додайте капусту кейл безпосередньо перед подачею.
Подавайте гарячий суп у глибоких тарілках, посипавши пармезаном і трохи петрушки.
Паста е фаджолі — це суп для тих днів, коли в холодильнику лежить пів пачки квасолі з минулого тижня і трохи зелені, яку вже час рятувати. По суті — 
овочевий бульйон, загущений квасолею і пастою, і саме в цьому її надійність: страву важко зіпсувати, бо вона прощає і зайву хвилину на вогні, і заміну одного овоча іншим.
Вийде вона чи ні — вирішується не на етапі варіння пасти, а значно раніше, коли ви обсмажуєте 
цибулю з 
морквою, 
селерою і 
фенхелем. Італійці називають цю суміш soffritto, і це не прикраса — це основа смаку всього супу. Якщо ви поквапитесь і закинете все одразу в бульйон сирим, суп вийде пісним і водянистим, скільки 
солі в нього не сип.
Друга точка, де суп або тримає форму, або розповзається — це паста. Вона вариться прямо в бульйоні і віддає йому крохмаль, тому суп густішає на очах. Якщо ви наваритися наперед і суп постоїть — паста довариться в залишковому теплі і забере на себе всю рідину. Це не дефект, просто пам'ятайте: доводьте бульйоном до потрібної густини перед подачею, а не під час варіння.
Почнемо з овочів. Цибуля, морква, селера — це класична база майже будь-якого європейського супу, і тримається вона не на магії, а на економіці: три дешеві овочі, які довго зберігаються і при обсмажуванні дають солодкість і глибину, яких не отримаєш з одного бульйону. Фенхель тут — не данина моді, а джерело легкої анісової нотки, яка робить суп складнішим. Немає фенхеля — не біда, додайте ще трохи селери, суп не стане гіршим, просто іншим.
Обсмажуйте овочі на вогні, якого вистачає, щоб цибуля засичала і почала віддавати вологу, але не почала диміти. Орієнтир простий: цибуля з прозорої і скляної стає м'якою і трохи золотавою — ось тоді час додавати 
часник, бо часник горить за секунди і псує весь аромат гіркотою. Дехто кидає часник одразу з цибулею, щоб «встигло просмажитись» — ні, бо на той момент, коли цибуля дійде, часник давно перетвориться на гіркий попіл.
Томати і 
вино додають кислотність, яка балансує солодкість овочів і жирність 
пармезану. Скоринку пармезану киньте в бульйон без жалю — це не відходи, а концентрат смаку, який за п'ятнадцять хвилин віддає бульйону те, чого не дасть жодна сіль. Немає скоринки — покладіть у суп просто шматок твердого сиру цілим, виловите перед подачею.
Квасоля з банки — не компроміс, а здоровий глузд: вона вже готова, і варити суху квасолю годинами заради супу, де вона все одно розвариться до м'якості, сенсу немає. Якщо у вас сушена квасоля — зваріть її окремо заздалегідь, у суп кладіть уже готову.
Пасту беріть дрібну, яка варитиметься одночасно з рештою — великі мушлі чи спагеті тут не на часі, вони або не встигнуть, або розваляться. Готовність пасти визначайте на зуб, а не за годинником на пачці: той час написаний для окропу, а не для густого супу з овочами, де вода кипить повільніше.
Кейл (він же грюнколь) кладіть в останню хвилину і саме в тарілку з гарячим супом, а не в каструлю заздалегідь — він гіркне й сіріє, якщо довго варити. Якщо кейла немає, підійде будь-яка щільна зелень, яка не перетворюється на кашу за хвилину — шпинат тут занадто ніжний, краще взяти мангольд чи навіть капусту савой, нарізану тонко.
Ще від Ostap Melnyk
·