Фото від ШІКрепи з песто
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
У велику миску просіюємо борошно, роблячи заглибину в центрі, вбиваємо яйця, додаємо песто й розмішуємо до густої однорідної маси.
Розтоплюємо вершкове масло, даємо охолонути, додаємо до тіста разом із молоком, вливаючи тонкою цівкою, перемішуємо вінчиком.
Накриваємо тісто харчовою плівкою і залишаємо в холодильнику охолоджуватися.
Дрібно нарізаємо помідори, моцарелу кубиками, додаємо подрібнений базилік, щіпку солі, перемішуємо для першої начинки.
Змішуємо рікоту, шинку, нарізану кубиками, і фонтіну до кремової консистенції для другої начинки.
Розігріваємо антипригарну сковороду, змащену вершковим маслом, виливаємо ківш тіста, розподіляючи по всій поверхні легким обертанням.
Випікаємо крепи кілька секунд з одного боку, потім перевертаємо широкою лопаткою, випікаємо до золотистого кольору з обох боків.
Перекладаємо готові крепи на тарілку остигати, повторюємо, поки тісто не закінчиться.
Начиняємо готові крепи однією з двох начинок, згортаємо у формі маленьких вузликів і викладаємо на форму для запікання.
Кладемо по шматочку вершкового масла та присипаємо пармезаном.
Запікаємо у розігрітій до 180 градусів духовці близько 15 хвилин.
15 хвПодаємо крепи з песто гарячими.
Крепи — це та ж млинцева справа, тільки тісто трохи інше: менше 
борошна на той самий об'єм рідини, 
яйця і 
песто прямо в замісі. Тому млинці виходять тонші, еластичніші, і в них зручно загортати начинку вузликом, а не просто рулетом — тісто не тріскає на згинах. Якщо у вас млинці завжди рвуться при згортанні — справа не в руках, а в тому, що тісто занадто густе або борошно не того сорту. Тут пропорція вже підібрана під пластичність, довіртеся їй.
Вийде чи ні — вирішується на етапі охолодження тіста, а не випікання. Дехто цей крок пропускає — мовляв, і так рідке, чого йому в холодильнику стояти. Ні, бо охолодження дає борошну час напитися рідиною і клейковині розслабитися: без цього крепи виходять гумовими й рвуться саме там, де ви їх потім будете зав'язувати вузликом. Півгодини в холодильнику — це не примха рецепта, а робота над текстурою, яку руками не прискориш.
Страва ділиться на дві незалежні половини: тісто-крепи і начинка, причому начинок тут дві на вибір — томатно-моцарельна, свіжа, і рікотово-шинкова, ситніша. Можна робити обидві й чергувати, можна тільки одну — спосіб загортання й запікання не зміниться. На вісім людей цього вистачить як на теплу закуску перед основним, не як на повноцінну вечерю.
Запікання наприкінці — це не про те, щоб зготувати начинку, вона вже готова. Це про те, щоб сир усередині розплавився, а зовнішній шар крепу трохи підсушився й не був просто вологим млинцем. П'ятнадцять хвилин — орієнтир знизу: дивіться на 
пармезан зверху, він має піти в легку рум'яну кірку, а не лежати білим порошком.
Борошно тут бере на себе менше роботи, ніж у звичайних млинцях — триста мілілітрів рідини й одне яйце на кожні п'ятдесят грамів борошна, це вже ближче до рідкого тіста на крепи, ніж на пухкі млинці. Якщо хочете щільніших крепів — додайте трохи борошна, але тоді вузлик зав'язувати стане важче, тісто втратить гнучкість.
Яйця дають структуру, яка тримає форму при загортанні — без них тонке тісто просто порвалося б на вузлику. Якщо яйця дрібні, беріть на одне більше: тут важливий об'єм, а не штука.
Песто в тісті — це не декор і не для кольору, а для смаку, який проникає в саму основу, а не тільки в начинку. Якщо готового песто немає, подрібніть 
базилік із часником, кедровими горішками чи будь-якими горіхами під рукою, пармезаном і олією без власного запаху — олійна основа, а не точний список інгредієнтів, ось що тут головне.
Вершкове 
масло в тісті охолоджують перед додаванням навмисно: гаряче масло почне зварювати яйця дрібними шматочками просто в мисці, і тісто піде пластівцями замість однорідної маси. Це той дефект, який потім не виправиш ніяким просіюванням.
Для начинок вибір сирів теж на критерії, а не на бренд. 
Моцарела повинна плавитись і тягнутися — підійде будь-який м'який розсільний сир такого типу. 
Рікота дає кремову основу без зайвої вологи — якщо рікоти немає, беріть м'який некислий сир типу якого можна розмазати, головне, щоб він не пускав рідину при нагріванні, інакше начинка потече й зіпсує форму вузлика.
Помідори для першої начинки ріжте й одразу відкидайте зайву рідину, яка виділяється при нарізці, — волога тут ворог, вона розмочить крепи зсередини раніше, ніж ви встигнете все загорнути. 
Шинку в другій начинці можна замінити будь-яким в'яленим чи вареним м'ясом, яке ріжеться дрібним кубиком, — принцип той самий: сухий інгредієнт, що не дає соку.
Ще від Luca Martelli
·