Фото від ШІКартопляні вафлі з овочами, запеченими в духовці, та бурата
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 кг Картопля крупно натерта
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 1 од. Яйця
- 50 г Борошно
- 100 мл Панірувальні сухарі
- 50 г твердий сир витриманий, крупно натертий
- Сіль
- Чорний перець
- 1 од. Кабачок нарізаний кубиками
- 1 од. Баклажан нарізаний кубиками
- 4 зубчик Часник дрібно натертий
- 1 ч. л. сушений розмарин
- 4 ст. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль
- Чорний перець
- 1 од. Бурата
- 40 г Кедровий горіх підсмажені
- 1 жмуток Петрушка дрібно нарізана
- 1 ст. л. Оливкова олія
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Викладіть крупно натерту картоплю в миску і добре перемішайте з невеликою кількістю солі.
2 хвЗалиште картоплю на 10 хвилин, щоб вийшла волога.
10 хвВикладіть картоплю в сито і віджміть якомога більше рідини.
3 хвВикладіть картоплю в миску разом з рештою інгредієнтів (цибулею, яйцем, борошном, панірувальними сухарями, сиром, сіллю та перцем) і добре перемішайте.
2 хвСмажте картопляні вафлі по одній у вафельниці, змащеній невеликою кількістю олії, поки вафлі не стануть хрусткими та золотистими.
5 хвВикладіть їх на решітку або тримайте теплими в духовці, поки смажаться решта вафель.
Викладіть нарізані кубиками кабачок і баклажан у змащену жаростійку форму.
2 хвЗмішайте оливкову олію, дрібно натертий часник, розмарин, сіль і перець та полийте овочі цією сумішшю.
1 хвДобре перемішайте овочі, щоб вони були рівномірно вкриті сумішшю.
1 хвЗапікайте в розігрітій духовці з конвекцією за температури 200 градусів близько 20-25 хвилин.
23 хвПодавайте гарячі картопляні вафлі з гарячими запеченими овочами, цілим або розламаним шматком бурати, краплею оливкової олії та посипкою з підсмажених кедрових горішків, солі, свіжомеленого перцю та дрібно нарізаної петрушки.
Картопляні вафлі — це той самий драник, тільки дисциплінований. Вафельниця тисне з двох боків одразу, тому вода з 
картоплі йде не в калюжу під сковорідкою, а в пару, яка тут же випаровується крізь решітчасту поверхню. Звідси й хрустка скоринка без того борошняного присмаку, яким грішать деруни, засмажені на пательні в надії, що «якось підсохне».
Якщо вафельниці немає — не біда, страва не про форму, а про принцип: позбутися вологи до смаження, а не під час нього. На широкій сковороді з товстим дном той самий результат дає менша порція тіста та трохи більше терпіння: не перевертати, поки низ не стане темно-золотим і не відстане сам.
Друга частина тарілки — овочі, запечені насухо, без фольги й кришки. У духовці повітря сухе й гаряче з усіх боків, волога з 
кабачка й 
баклажана йде назовні вільно, тому краї підгорають, а не тушкуються. Це не дефект, це і є запікання — варто лише не плутати його з гасінням під кришкою, де та сама волога конденсується назад на овочі й робить їх мокрими.
Бурата тут не прикраса, а холодний контраст: гаряча вафля, гарячі овочі — і раптом щось м'яке й прохолодне, що тане від самого тепла тарілки. 
Горіхи додають хрускіт там, де його вже не чекаєш.
Картопля — основа, і головне тут не сорт, а крохмаль і вода. Натерли, посолили, дали постояти — 
сіль витягує сік осмосом, тому за 10 хвилин картопля сама віддає значну частину вологи, і віджимати сито доводиться менше. Хтось каже: «віджимати не обов'язково, духовка все випарує». Ні — не випарує, а розмочить тісто зсередини, і замість хрустких вафель вийдуть м'які млинці, які розвалюються на виделці.
Яйце й 
борошно тут не для смаку, а для зв'язки: яйце склеює терту картоплю білком, борошно вбирає залишок вологи й не дає маси розповзтися по формах вафельниці. 
Панірувальні сухарі — друга лінія захисту від вологи та додаткова хрусткість зсередини. Якщо сухарів немає — підійде будь-яка суха крихта з хліба чи навіть трохи більше борошна, суть та сама: щось, що вбирає рідину й тримає форму.
Сир у тісто беріть витриманий і твердий — не той, що тягнеться, а той, що плавиться в невеликі згустки й додає солоності та глибини, поки м'якого смаку не вистачить сама картопля. М'який сир тут розтане в однорідну масу й загубиться.
Кабачок і баклажан ріжте кубиками приблизно однакового розміру — інакше одне встигне підгоріти, поки інше ще тверде. Баклажан перед запіканням можна не солити заздалегідь і не чекати, поки він «пустить гіркоту» — цей міф живе з часів, коли баклажани справді бували гіркими через старі сорти. Сучасні гібриди гіркоти практично не мають, тож цей крок — просто зайва втрата часу.
Часник натирайте дрібно й додавайте в 
олію, а не прямо на овочі — так він рівномірно обволікає кожен кубик і не підгорає окремими грудочками в найгарячіших точках форми, де з нього вийшла б гіркота. Олія тут — будь-яка без власного запаху, яка витримує духовку без диму; оливкова годиться, якщо ви не женетесь за найвищим гатунком — для запікання тонкощі букета все одно згорять.
Кедрові горіхи підсмажте окремо на сухій сковороді до того моменту, коли запах стане виразно горіховим, а колір — ледь золотавим: далі вони гірчать дуже швидко, той проміжок між «готово» і «зіпсовано» — секунд тридцять, не більше. 
Петрушку ріжте в останню мить: вона в'яне й темніє від контакту з ножем і повітрям швидше, ніж здається.
Ще від Amir Haddad
·