Фото від ШІМафіни з гарбузом і горгондзолою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Гарбуз
- 100 г Цибуля-порей
- 240 г Борошно просіяне
- 2 од. Яйця
- 75 мл Рослинна олія
- 75 мл Молоко
- 40 г Пармезан
- 8 г Розпушувач
- 150 г Горгонзола дольче
- Сіль за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Кунжут за смаком
Кроки
На сковороді розігріваємо оливкову олію, додаємо дрібно нарізану цибулю-порей і гарбуз, нарізаний кубиками. Солимо та підливаємо воду. Готуємо поки гарбуз не розім'яється виделкою.
20 хвДаємо овочам охолонути, перекладаємо в блендер і подрібнюємо до однорідності. Переносимо в миску.
Додаємо яйця, рослинну олію, молоко та пармезан. Добре перемішуємо.
Поступово всипаємо просіяне борошно, додаємо розпушувач для солоної випічки. Перемішуємо до однорідної консистенції.
Розкладаємо тісто по паперових формочках, наповнюючи кожну приблизно на 1/3.
У центр кожної формочки кладемо шматочок горгондзоли дольче, покриваємо рештою тіста. За бажанням посипаємо кунжутом.
Випікаємо в розігрітій до 170 градусів духовці з конвекцією до готовності.
23 хв
Солоний мафін — штука підступна. Здається, бери той самий рецепт, що на солодке, просто цукор прибери — і готово. Ні, не готово: без цукру тісто втрачає не лише солодкість, а й частину вологи, яку цукор утримує, тож баланс рідини й 
борошна тут інший, і гарбузове пюре з 
цибулею це компенсують — вони несуть вологу замість цукрового сиропу.
Головна інтрига — 
гарбуз. Його не печуть і не варять у шматках, а тушкують з цибулею-пореєм на сковороді, з водою, аж поки виделка входить у нього без зусилля, як у м'яке масло. Це ознака, а не час: гарбуз буває різний, один дозріє за десять хвилин, інший упирається довше. Якщо зняти з вогню раніше — пюре вийде зернистим, тісто нерівномірним, і мафін підніметься нерівно.
Сир усередині — окрема справа. 
Горгондзола дольче м'яка, при 170 градусах вона не застигає грудкою, а розтікається, і це правильно: ви хочете, щоб у центрі було рідке серце, а не камінчик сиру. Якщо покласти її надто близько до країв форми — витече під час випічки, і замість сюрпризу всередині отримаєте підгорілу пляму зовні.
Вийде чи ні — вирішується на етапі наповнення формочок: тісто на третину, не більше. 
Розпушувач підніме його вгору, і якщо почати з надто повної формочки, мафін або переллється через край, або не пропечеться всередині, поки зовні вже рум'яний.
Гарбуз беріть будь-який, аби був солодкуватий і щільний, не водянистий — мускатний сорт тут ідеальний, бо тримає форму на сковороді й не перетворюється на воду. Цибуля-порей — не для гостроти, а для глибини смаку: вона солодша за звичайну ріпчасту і менше ріже тісто різкістю. Немає порею — беріть ріпчасту, але білу чи солодку, не гостру червону, і трохи зменшіть кількість, бо вона соковитіша.
Два 
яйця тут — не про підйом (за це відповідає розпушувач), а про зв'язок: вони тримають пюре, 
олію й борошно разом, щоб тісто не розшарувалось при випіканні. Рослинна олія й 
молоко в рівних частках дають м'якість без зайвої щільності — олія без запаху, тому що гарбуз і сир мають звучати, а не запах соняшника. Якщо олія у вас з вираженим смаком — замініть на рафіновану, будь-яку, що не пахне нічим, окрім жиру.
Пармезан — не прикраса, а 
сіль і глутамат одночасно: він підсилює смак гарбуза зсередини тіста, тоді як горгондзола дає гострий, вологий акцент усередині кожного мафіна. Це свідомий контраст: тісто — м'яке й земляне, начинка — різка й текуча. Немає горгондзоли дольче — беріть будь-яку м'яку блакитну пліснявку, яка плавиться, а не кришиться; тверда горгондзола пікканте тут дасть камінчик замість соусу.
Борошно просіюйте — не для краси, а щоб розбити грудки й насититись повітрям, інакше тісто вийде важким і мафін підніметься нерівно, бугром в один бік. Розпушувач саме «для солоної випічки» — у нього інший баланс, без ванільного запаху та з меншою хімічною гіркотою, яку в солодкому забиває цукор, а тут забивати нічим.
Духовка з конвекцією пропікає рівномірніше, бо повітря рухається навколо кожного мафіна, а не тільки знизу. Якщо у вас звичайна духовка без обдуву — піднімайте температуру градусів на 10–15 і орієнтуйтесь не на хвилини, а на верх мафіна: він має стати пружним, із тріщинкою, що не провалюється під пальцем. Дешевий термометр для духовки тут рятує більше, ніж будь-який таймер — бо духовки брешуть про свою температуру куди частіше, ніж варто довіряти.
Ще від Tomás Ferreira
·