Фото від ШІФарширований каплун
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 2 кг Каплун
- 50 г Морква
- 1/2 од. Цибуля
- 40 г Шалот
- 1 зубчик Часник
- 50 г Селера
- 200 г Бульйон
- 100 г Біле вино
- 20 г Оливкова олія
- 1 од. Розмарин
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 120 г Прошуто
- 200 г Телячо-свинячий фарш
- 200 г Свинячий фарш
- 80 г Кеш'ю
- 60 г Пармезан
Кроки
Приготуйте овочевий бульйон: у каструлю влийте воду, додайте сіль, цибулю, черешкову селеру та моркву та доведіть до кипіння.
Дрібно наріжте моркву, черешкову селеру та шалот.
Приготуйте начинку: з'єднайте фарш, пармезан, розмарин, прошуто, кеш'ю та олію; додайте сіль і перець.
Обпаліть каплуна пальником, щоб видалити залишки пір'я.
Змастіть олією каплуна всередині та наповніть його начинкою; зшийте тушку.
У сковороду на олії покладіть каплуна, посипте овочами та залийте гарячим бульйоном; додайте розмарин.
Накрийте кришкою і готуйте щонайменше 2 години, поступово доливаючи бульйон, поки каплун не досягне 74 °C всередині.
120 хв
Каплун — це просто великий півень, якого каструвати в дитинстві, щоб не бився і не бігав за курками, а спокійно наїдав м'ясо. Звідси й розмір, і жир, якого у звичайної курки на грудці не буває. Для фарширування це важливо: тонка пташина грудка пересохне раніше, ніж прогріється
фарш усередині, а тут є запас — і жиру, і часу.
Головна інтрига тут не смак, а температура в центрі начинки. Зовні каплун скоріше дійде до готовності, ніж серцевина з сирого фаршу — там і телятина, і свинина, тому питання не «скільки хвилин тушкувати», а чи дійшла серцевина до 74°C. Це не примха рецепта, а санітарна межа для сирого м'ясного фаршу: нижче — ризик, вище — вже пересушили. Термометр тут не розкіш, а необхідність, бо візуально середину фаршированої птиці не оціниш, на відміну від шматка м'яса на сковороді.
Дехто скаже — чому б просто не запекти в духовці, це ж простіше. Можна, і вийде непогано, але тут обрали інший шлях: тушкування в
бульйоні на сковороді під кришкою. Це волога атмосфера, а не суха, тому шкіра не паленіє, доки серцевина ще сира, і м'ясо по всьому обсягу тушки гідратується бульйоном, а не тільки власним соком. Для домашньої кухні це ще й зручніше — не кожна духовка візьме цілого каплуна з начинкою, а широка каструля чи глибока сковорода зі своєю кришкою знайдеться майже завжди.
Овочевий бульйон тут — не бездумний «фон», а друга рідина, яка доходить до начинки через стінку м'яса.
Морква,
цибуля і черешкова
селера варяться до того, як потрапити в бульйон, не заради краси, а щоб віддати солодкість і аромат у воду — саме тому їх кладуть цілими шматками у перший бульйон, а дрібно нарізані свіжі овочі йдуть уже окремо, під тушку, щоб встигнути стати гарніром, а не розваритись у кашу.
Шалот і цибуля в рецепті — не дублювання. Шалот м'якший і солодший, менше ріже у
фарші й овочевій підкладці, звичайна цибуля йде в бульйон, де її різкість встигає згладитись довгим кипінням. Якщо шалоту немає — беріть цибулю, тільки трохи менше, бо гіркота в неї сильніша і накопичується швидше.
У начинці три білки з різною роллю. Телятина дає ніжність і не перебиває смак, свинина — жир, якого телятині бракує, а без жиру фарш всередині тушки висохне раніше, ніж прогріється весь шматок.
Прошуто — це вже готовий сир'ял, солоний і витриманий, він не просто ароматизує фарш, а підсолює його зсередини рівномірно, без грудок
солі. Якщо прошуто немає — беріть будь-яку сиров'ялену шинку без різкого копчення, принцип той самий: сіль і жир в одному продукті.
Кеш'ю тут несподіваний, але логічний елемент — текстура. Фарш сам по собі однорідний і м'який, горіх дає укус, щось, на чому зуб відчує різницю. Можна замінити мигдалем чи фундуком, головне — не брати горіх з вираженим власним смаком типу волоського, він перетягне на себе увагу від м'яса.
Пармезан у начинці працює не як «сирний смак», а як сіль із глутаматом — підсилює смак м'яса, а не додає свій окремий шар. Будь-який твердий витриманий сир без сильної власної гостроти підійде, але молодий м'який сир сюди не годиться: він розтопиться в желе і начинка стане мокрою, а не щільною.
Вино в бульйоні для тушкування — не для аромату на столі, воно википає ще до того, як бульйон доллють до
каплуна. Його робота — розчинити ароматичні сполуки, які у воді самій не розкриваються, і передати їх жиру та бульйону. Без вина можна, бульйон вийде прісніший, але каплун не стане гіршим — просто рівнішим на смак.
Ще від Kofi Asante
·