Фото від ШІФаршировані перці та баклажани
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 2 од. Болгарський перець різних кольорів, середнього розміру
- 3 од. Баклажан
- 200 г Курячий фарш
- 150 г Ковбаса
- 1 од. Яйця
- 2 од. Хліб
- Молоко трохи
- Пармезан за смаком
- 1 од. Моцарела
- 2 ст. л. Панірувальні сухарі
- 1 зубчик Часник
- Петрушка за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Змішати курячий фарш, подрібнену ковбаску, пармезан, петрушку, яйце та замочений в молоці хліб.
Додати нарізану кубиками моцареллу, сіль та чорний перець за смаком. Вимішати і дати постояти кілька хвилин.
Розрізати перці та баклажани навпіл, вийняти серединку. Присипати зсередини панірувальними сухарями.
Наповнити човники приготованою начинкою, зверху присипати сумішшю з панірувальних сухарів, пармезану та петрушки.
Викласти овочі на деко з папером для випічки.
Випікати в розігрітій до 180°C духовці.
30 хвПеревірити температуру: курячий фарш 74°C, ковбаска 70°C.
Подавати гарячими з картопляним пюре або овочами-гриль.
Це не фарширований
перець у класичному розумінні — там зазвичай рис і м'ясо тушкують у соусі, щоб перець встиг провариться наскрізь. Тут інша конструкція: перець і
баклажан — просто їстівна форма, піч, в якій запікається начинка з курячого
фаршу і ковбаски. Овоч лишається трохи хрустким зсередини, і це нормально, бо завдання не в ньому.
Вийде чи ні — вирішується в одній точці: чи дійшла начинка до температури, при якій курячий фарш безпечний. Не колір, не "начинка зверху підсохла" — а саме температура всередині човника, в найтовстішому місці. Все інше — перці різних кольорів, сир,
хліб у
молоці — це про смак і текстуру, вони не можуть зіпсувати страву так, як недопечений фарш.
Дехто каже — начинку треба спершу обсмажити, а в духовку ставити вже готову. Ні, бо тоді курка всередині перетвориться в суху гумку ще до того, як сир встигне розплавитися і зв'язати все разом. Сирий фарш у духовці допікається рівномірно, разом з сиром і овочем, і саме тому все тримається купи, а не розсипається на тарілці.
Курка і ковбаска разом — не випадковість і не "бо було в холодильнику". Куряче м'ясо саме по собі пісне, запечене в духовці воно легко стає сухим. Ковбаска несе жир і
сіль, яких курці не хватає, і в начинці грає роль того, що в класичному фарші дає сало чи яловичий жир. Якщо ковбаски немає — беріть будь-яку свіжу (не копчену) з нормальним жиром, навіть сардельку без оболонки, принцип той самий: жирний компонент плюс пісний.
Хліб, замочений у
молоці, — не наповнювач "щоб було більше". Він вбирає сік, який виділяється при запіканні, і не дає начинці стати сухою грудкою. Без цього прийому
фарш під час нагріву втрачає вологу назовні, в піддон, і всередині лишається сухий камінець. Тостовий хліб беруть тому, що він м'який і без скоринки, швидко розпадається в молоці — звичайна скибка черствого хліба зробить те саме.
Моцарела кубиками всередині фаршу — це не "для сиру зверху", вона топиться і скріплює начинку, не даючи їй розвалюватися на волокна. Фіордилатте тут доречна через вологість — вона дає більше рідкого сиру при нагріві, ніж суха моцарела для піци. Якщо є тільки суха — підійде, просто начинка буде трохи щільнішою.
Панірувальні сухарі всередині овочевих човників — хитрість простіша, ніж здається: вони вбирають зайву вологу, яку пускає
перець чи
баклажан при запіканні, і не дають начинці "плавати" в соку. Без них дно човника розмокає, і те, що мало бути соковитою серединою, перетворюється на баланду.
Температура в 180°C у домашній духовці — це орієнтир, не закон: духовки брешуть, і краще довіряти не цифрі на панелі, а термометру в найтовщому місці начинки. 74°C для курки і 70°C для ковбаски — це не забаганка, а межа, нижче якої ризикуєте не прожареним м'ясом, а вище — вже пересушеним. Якщо немає термометра — розріжте один човник і подивіться: м'ясо має бути без рожевого соку, сир розплавлений, а не просто теплий.
Перці різних кольорів — це про зовнішній вигляд на тарілці, не про смак, різниця мінімальна. Баклажан бере на себе роль другого кольору і трохи гіркуватого контрасту — якщо немає, можна взяти цукіні, розрізаний навпіл і з виїденою серединою, тільше запікати менше, бо він м'якший і швидше втрачає форму.
Ще від Kofi Asante
·