Фото від ШІШведські фрикадельки з картопляним пюре та соусом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 50 г Панірувальні сухарі
- 100 мл Молоко
- 20 г Борошно
- 2 од. Цибуля дрібно натерті
- 500 г Свинячий фарш
- 1 од. Яйця
- 3 скибка Бекон обсмажені до хрусткості та дрібно нарізані
- 1 щіпка Запашний перець
- Сіль
- Чорний перець
- 1 ст. л. Вершкове масло для смаження
- 25 г Вершкове масло
- 30 г Борошно
- 200 мл Молоко незбиране
- 100 мл Бульйон
- 100 мл вершки для збивання
- 1 ст. л. Смородинове желе
- 1.5 кг Картопля очищена
- 50 г Вершкове масло
- 100 мл Молоко підігріте до 50 градусів
- 1 щіпка Мускатний горіх свіжонатертий
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Покладіть панірувальні сухарі в миску з молоком і дайте настоятися 10 хвилин.
У великій мисці змішайте цибулю, свинячий фарш, борошно, яйця, бекон, запашний перець, сіль та чорний перець.
Додайте до фаршу розмочені панірувальні сухарі з молоком і добре перемішайте.
Залиште фарш настоятися 30 хвилин для розвитку смаку.
Сформуйте невеликі фрикадельки чайною ложкою, змочуючи руки холодною водою — так вони вийдуть рівними та круглими.
Обсмажте фрикадельки на сковороді на середньо-високому вогні у вершковому маслі, часто перевертаючи.
Для соусу влийте жир зі сковороди, де смажилися фрикадельки, у невелику каструлю разом із додатковим вершковим маслом.
Вмішайте борошно до утворення однорідної маслянистої грудочки, після чого поступово влийте молоко, доводячи до кипіння.
Додайте вершки для збивання та бульйон.
Приправте соус сіллю, перцем і смородиновим желе за смаком.
Відваріть картоплю до готовності в несоленій воді.
Злийте воду, розімніть картоплю з вершковим маслом та збийте міксером, поступово додаючи тепле молоко.
Приправте картопляне пюре сіллю, перцем і свіжонатертим мускатним горіхом за смаком.
Шведські фрикадельки — це м'ясні кульки, яким 
панірувальні сухарі в 
молоці дають не смак, а повітря. Сухар набрякає, тримає воду, і коли м'ясо стискається від жару, ця вода нікуди не йде — 
фарш лишається соковитим, а не стає гумовою грудкою. Якщо пропустити цей крок, фрикадельки все одно вийдуть, просто щільніші й суходоліші — не катастрофа, але й не те.
Вийде страва чи ні, вирішується на етапі обсмажування: вогонь має бути таким, щоб 
масло шипіло, але не чорніло й не димів — на звичайній плиті це середина шкали, можливо трохи вище. Кульки перевертайте часто, не чекайте, доки одна сторона стане коричневою, — так м'ясний сік не встигає витекти з одного боку, поки інший ще сирий. Готовність фрикадельки — не час, а те, що при натисканні вона пружинить, а не продавлюється.
Соус тут рятує все, навіть якщо фрикадельки вийшли трохи сухуваті, — бо побудований він на тому ж жирі, в якому вони смажились, плюс 
борошно, що з'єднує цей жир із молоком у однорідну текстуру без грудок. Головне — вливати молоко поступово й довести до кипіння, інакше борошно не розкриє свій загущувальний потенціал і соус лишиться рідким.
Пюре — третя нога цієї страви, і тут головний ворог — клейкість, а не брак масла. 
Картопля має розвалюватись виделкою, а не триматись шматком; молоко вливайте теплим, бо холодне різко зупиняє процес і пюре береться грудками.
Панірувальні сухарі замінюються будь-яким хлібом без скоринки, замоченим у тому ж молоці, — принцип той самий: щось пористе, що вбирає рідину і віддає її м'ясу під час готування. 
Цибулю натирайте, а не ріжте дрібно ножем — натерта віддає сік одразу в фарш, і цей сік теж працює на соковитість, а не лежить окремими шматочками.
М'ясо для фрикадельок береться не найпісніше — трохи жиру в фарші потрібне, бо саме жир плавиться при смаженні й не дає кулькам ставати сухими зсередини. Якщо фарш занадто пісний, додайте шматочок сала чи того ж 
бекону в перекрутку.
Бекон тут не прикраса, а джерело димного смаку й додаткового жиру — обсмажений до хрусткості й дрібно нарізаний, він вплітається в фарш крихтами, які при відкушуванні дають контраст текстур. Якщо бекону немає — пропустіть, страва не розвалиться, просто стане трохи простішою на смак.
Відстоювання тіста для фрикадельок — не забаганка, а фізика: 
білок і крохмаль із сухарів за цей час встигають пов'язати рідину в структуру, і фрикадельки ліпляться охочіше, тримають форму, не розпадаються в сковороді. Дехто каже — можна відразу ліпити й смажити. Ні, бо нерівномірно зв'язаний фарш дає тріщини при обсмажуванні, і сік витікає саме там.
Для пюре беріть картоплю, яка розварюється, а не та, що тримає форму в салатах, — крохмалиста розсипчаста картопля дає кремову текстуру без зайвого вимішування. Варіть у несоленій воді: 
сіль на цьому етапі робить шкірку щільнішою й сповільнює варіння, а солити краще вже готове пюре, коли смак видно одразу.
Мускатний 
горіх тертий свіжим — це не примха, а те, що мелений у банці втрачає ефірні масла за кілька тижнів і дає лише запах пилу замість горіховості. Якщо тертого горіха нема — обійдіться без нього, пюре не постраждає критично, просто буде простішим.
Ще від Elena Popescu
·