Фото від ШІТальятелле з лососем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Макарони
- 1 од. Цибуля
- 150 г Копчений лосось
- 1 од. Горілка
- Петрушка за смаком
- Сіль за смаком
- Білий перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 200 мл Жирні вершки
Кроки
У сковороді з високими бортами обсмажуємо подрібнену цибулю на оливковій олії.
Нарізаємо копчений лосось тонкими смужками і додаємо до сковороди.
Вливаємо горілку і даємо їй повністю випаруватися, прогріваючи рибу до готовності (63 градуси).
Додаємо рослинні вершки, солимо помірно і перчимо білим перцем. Вимикаємо вогонь і накриваємо сковороду кришкою.
Відварюємо тальятелле у підсоленій киплячій воді до стану аль денте, відцідуємо.
Перекладаємо тальятелле у сковороду з соусом, добре перемішуємо і подаємо з петрушкою.
Тальятелле з копченим 
лососем і вершково-горілчаним соусом — страва на той вечір, коли хочеться показати, що паста може бути не тільки з томатами, а й зі справжнім шиком, і при цьому зробити це за двадцять хвилин. Вирішує вона одне: чи встигнете ви зловити момент, коли соус уже загустів, а риба ще не перетворилась на гумку.
Головна небезпека тут не в пасті — з аль денте всі більш-менш знайомі. Небезпека в рибі: лосось уже копчений, тобто вже готовий продукт, і все, що йому треба — м'яко прогрітися. Якщо тримати його на вогні довше, ніж потрібно, волога піде, білок стягнеться, і замість нiжних смужок матимете сухі волокна зі смаком попелу замість диму.
Горілка тут не для «градусів у соусі» — спирт витягує ароматичні сполуки, які не розчиняються у жирі чи воді, і за секунди випаровується, лишаючи по собі чистий аромат без самого алкоголю. Хтось скаже — можна й без неї, вершки й так зроблять соус. Так, зроблять, але соус буде одномірний: жирний і солоний, без тієї легкої гіркуватої нотки, яку дає випарена горілка.
Цибуля йде першою не просто для смаку — вона дає цукри, які підсмажуючись у оливковій 
олії, формують основу солодкуватого фону для всього соусу. Обсмажуйте її до прозорості, не до золотистої кірки: тут вона не головна роль, а підкладка, і їй не треба тягнути на себе увагу карамеллю.
Лосось нарізайте тонкими смужками не для краси на тарілці, а тому, що тонкий шматок прогрівається рівномірно й швидко — саме стільки часу, скільки встигає випаруватися горілка. Товстий кусень зовні вже буде готовий, а всередині — ще сирий, і доведеться або передержати зовнішній шар, або подавати з сирою серединою.
Про 63 градуси — це не забаганка, а температура, за якої риб'ячий білок згортається м'яко, без того стягування волокон, що робить рибу сухою й жорсткою. У домашніх умовах термометр у сковороду, звісно, ніхто не ставить — орієнтуйтесь на колір і текстуру: смужки стають матовими, пружними на вигляд, але ще зберігають вологий блиск.
Рослинні вершки тут — слово доволі широке, і можна по-різному. Головний критерій заміни — жирність і здатність не згорнутися від 
солі й кислоти одразу на вогні. Якщо візьмете звичайні молочні вершки, беріть ті, що не нижче 20% жирності, інакше соус радше розшарується, ніж загусне. Вимкнений вогонь під час додавання солі й 
перцю — не забобон: гаряча поверхня сковороди й так доведе вершки до потрібної густини за хвилину-дві, а зайвий кип'ятіння тільки ризикує звернути їх.
Білий перець тут не випадковий — чорний дав би темні крапки на світлому соусі й трохи грубішу гостроту. Якщо його немає, чорний теж спрацює, просто страва втратить цю охайність, за яку, зрештою, ніхто вас не осудить.
Тальятелле варіть у воді настільки солоній, щоб на смак нагадувала легкий бульйон — це та сама вода, яка просочує тісто зсередини, а не тільки обмиває зовні. Аль денте перевіряйте зубом, а не годинником: пружний опір у центрі смужки, без крейдяного присмаку сирого тіста. Перекладайте пасту просто в сковороду з соусом, трохи водою з-під пасти можна розвести, якщо соус здався густуватим — крохмаль із тієї води допоможе йому краще обійняти тальятелле.
Ще від Luca Martelli
·