Аранчіні з грибами та трюфельним майонезомФото від ШІ

Аранчіні з грибами та трюфельним майонезом

Порцій: 30 Підготовка 30 хв Приготування 60 хв Закуски

Інгредієнти

Трюфельний майонез

Аранчіні з грибами та трюфельним майонезом — Трюфельний майонез (інгредієнти): яєчні жовтки, Лимонний сік, Лимон, діжонська

Кроки

  1. Різото.

  2. Обсмажте цибулю та часник у каструлі з олією до м'якості цибулі.

  3. Додайте рис і добре перемішайте, потім влийте біле вино і помішуйте, доки рис не вбере рідину.

  4. Додавайте овочевий бульйон потроху, доки вся рідина не буде використана, а рис не стане м'яким.

  5. Обсмажте печериці на дуже гарячій сковороді з маслом 2 хвилини.

  6. Змішайте печериці з ризото в каструлі, вмішайте свіжотертий пармезан, приправте сіллю та свіжомеленим чорним перцем і поставте ризото в холодильник до наступного дня.

  7. Трюфельний майонез.

  8. Дістаньте всі інгредієнти з холодильника заздалегідь і дайте їм нагрітися до кімнатної температури перед приготуванням майонезу.

  9. Покладіть яєчні жовтки, лимонний сік, дижонську гірчицю, трюфельне пюре, сіль та свіжомелений чорний перець у миску і збивайте приблизно хвилину.

  10. Додайте трюфельну олію і добре вбийте її, потім вливайте соняшникову олію тонкою цівкою потроху.

  11. Зупиніться, коли майонез досягне потрібної консистенції.

  12. Зберігайте трюфельний майонез у холодильнику до подачі.

  13. Аранчіні – хрусткі кульки з ризото. Насипте борошно, збиті яйця та сухарі панко в окремі глибокі тарілки.

  14. Змішайте цедру лимона, сіль та перець із сухарями панко.

  15. Сформуйте з ризото кульки, трохи менші за маленький лайм, і добре притисніть їх, щоб вони були акуратними та щільними.

  16. Обваляйте кульки спочатку в борошні, потім у збитому яйці і насамкінець у суміші з сухарів.

  17. Розігрійте велику каструлю з олією для фритюру приблизно до 175 градусів.

  18. Обсмажте у фритюрі по 5-6 кульок аранчіні за раз протягом 5-7 хвилин, доки вони не стануть хрусткими та золотистими.

  19. Викладіть готові аранчіні на паперовий рушник і продовжуйте з рештою кульок, доки всі не будуть обсмажені.

  20. Покладіть трюфельний майонез у кондитерський мішок і зробіть невеликий отвір.

  21. Викладіть невеликі краплі трюфельного майонезу на блюдо або тарілки.

  22. Розкладіть кульки аранчіні зверху, додайте трохи трюфельного майонезу на кожну та трохи пластівців свіжого трюфеля.

  23. Подавайте одразу.

Аранчіні — це те, що робить з учорашнього ризото ситилійська бідність, яка навчилася не викидати нічого. Було в сусідки зайве ризото, лишилося в каструлі з учора — не викидати ж. Загорнули в сухарі, кинули у окріп з олією — вийшла окрема страва, яку вже не соромно подати гостям. Так воно і прижилося: не тому що хтось придумав рецепт, а тому що економіка штовхнула.

Вийде чи ні — вирішується не під час смаження, а за день до нього. Тепле ризото в сухарях — це катастрофа: воно поплаває, розповзеться, панірування відвалиться в маслі окремим шматком. Холодне, щільне, таке, що крупинка до крупинки тримається — це вже основа, яку можна ліпити руками, а не рятувати ложкою.

Друга точка, де страва або вдається, або ні — температура масла. Занизька — і кулька встигне розмокнути зсередини, поки скоринка ще бліда. Зависока — скоринка схопиться чорним коржем за секунди, а середина лишиться холодною грудкою. Орієнтир тут не секундомір, а колір і звук: сухарі повинні шипіти одразу, рівномірно, і за недовгий час стати рівномірно рудими, не плямами.

Рис для ризото беріть такий, що тримає форму й віддає крохмаль у бульйон поступово — це і є секрет кремовості, не вершки і не сир її дають, а сам рис, доведений до межі, коли зерно ще ціле, а поверхня вже клейка. Дехто думає, що ризото мішають безперервно заради ритуалу. Ні — мішають, щоб крохмаль рівномірно вийшов у рідину й ризото не пригоріло знизу, поки зверху ще сухо.

Печериці смажте окремо й на сильному вогні, не в тій же каструлі, де рис. Гриби пускають воду — якщо кинути їх разом із рисом раніше часу, вода піде в ризото, і консистенція стане не кремовою, а рідкою юшкою. На гарячій сковороді вода встигає випаруватись раніше, ніж гриб встигне розм'якнути в власному соку — тому колір виходить рудий, а не сірий варений.

Трюфель — продукт не обов'язковий, а статусний: він тут скоріше аромат, ніж смак, і працює через жир — олія чи яєчний жовток забирають його запах і несуть далі. Якщо трюфеля нема, чесно — заміни рівноцінної немає, бо весь сенс соусу в цьому одному інгредієнті. Можна зробити звичайний майонез на гірчиці й лимонному соку, і це буде окрема, непогана, але вже інша страва.

Олія для фритюру — будь-яка без власного запаху, тобто рафінована соняшникова чи олія з виноградних кісточок, аби не перебивала смак грибів і трюфеля своїм присмаком. Холодна олія першого віджиму тут зіпсує все швидше за будь-яку помилку в паніруванні.

Панірування в три етапи — борошно, яйце, сухарі — не забаганка, а послідовність, де кожен шар чіпляється за попередній: борошно дає сухій поверхні рису за що зачепитися яйцю, яйце — клейка основа для сухарів. Пропустиш борошно — яйце сповзе з вологого рису, і паніровка трісне в маслі.

На тридцять аранчіні цього вистачить на велику компанію як закуску до вина, не як основну страву — це той формат, де по дві-три штуки на людину, і далі руки вже самі тягнуться за ще одною. Ліпити кульки краще компанією: поки одні формують, другий одразу обвалює в сухарях, бо тепле ризото в руках довго не чекає і починає прилипати.

Ще від Inês Carvalho

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu