Фото від ШІВегетаріанський бургер з буряковими котлетками
Інгредієнти
- 250 г Буряк грубо натертий
- 50 г Вівсяні пластівці дрібні
- 25 г Борошно
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 2 зубчик Часник дрібно натертий
- 2 од. Яйця
- 1 ч. л. діжонська гірчиця
- Сіль
- Чорний перець свіжомелений
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- 1 ст. л. Вершкове масло для смаження
- 4 скибка Чеддер
- 4 од. Булочка для бургера
- 2 ст. л. Майонез
- 125 г салатний мікс
- 2 од. Авокадо нарізані скибками
- 1 од. червона цибуля нарізана кільцями
- 0.5 од. Огірок нарізаний скибками
Кроки
Покладіть буряк, вівсяні пластівці, борошно, цибулю та часник у миску з яйцями та діжонською гірчицею. Добре перемішайте, приправте сіллю й перцем. За потреби відкоригуйте консистенцію, додавши трохи вівсяних пластівців або борошна, щоб котлетки було легко формувати.
Сформуйте котлетки і викладіть на деко з пергаментом. Збризніть олією й запікайте в розігрітій духовці при 200 °C (конвекція) приблизно 10 хвилин.
Переверніть котлетки й запікайте ще 5 хвилин з іншого боку.
Покладіть скибку чеддеру на кожну котлетку й запікайте ще 1 хвилину, доки сир лише розплавиться.
Розріжте булочки для бургерів і підігрійте їх у духовці.
Намастіть майонезом і зберіть вегетаріанський бургер із салатом, авокадо, червоною цибулею, огірком та буряковими котлетками.
Бурякова котлетка в булці — це, по суті, вегетаріанська спроба обдурити текстуру м'яса
буряком. І тут одразу засідка: буряк сирий, терта маса водяниста, і якщо полінуватися з пропорціями — на виході буде не котлетка, а буряковий млинець, який розповзається по деку.
Вирішує все баланс вологи й клейковини.
Вівсянка та
борошно тут не для смаку — вони тягнуть на себе сік, який буряк віддає під час запікання.
Яйце — клей. Якщо натерли буряк дрібно й сильно натиснули на терку — соку буде більше, і доведеться сипати більше вівсянки, інакше котлетка розвалиться ще на деку.
Дехто каже — буряк треба спершу відварити, бо сирий не пропечеться. Ні, бо тут задача інша: не зварити буряк до м'якості, а запекти його разом зі зв'язуючими так, щоб маса схопилася і тримала форму. Сирий буряк у тонкій котлетці за 200°C з конвекцією встигає і пропектися, і віддати тільки частину соку — не весь, як було б при варінні.
Готовність бачите так: котлетка перестає бути глянцево-вологою зверху і береться легкою скоринкою, яка тримає форму, коли підсовуєте лопатку. Якщо вона тягнеться і плаває на деку — рано, нехай ще хвилину-дві постоїть у духовці.
Буряк беріть середній, не дитячий і не кормовий-велетень — у дрібного менше серцевини, у величезного вона дерев'яніє і погано тримає натерту структуру. Терти грубо, не на дрібну терку: дрібна тертка перетворює буряк на кашу, з якої вода йде миттєво, а груба зберігає хоч якусь волокнистість, за яку котлетка тримається.
Вівсянка — дрібна, не геркулес із цілими пластівцями. Дрібна встигає розм'якнути й зв'язатися за ті 15-16 хвилин у духовці, цілі пластівці лишаться хрусткими всередині, і це вже дефект, а не хрумка родзинка.
Борошна багато не треба — 25 грамів на 250 грамів буряка це про «трохи підсушити», а не про тісто. Якщо немає пшеничного — підійде будь-яке борошно, яке клеїться при нагріванні, нехай і гречане, присмак зміниться, механізм — ні.
Цибуля й
часник тут не стільки заради смаку, скільки заради того, щоб бурякова маса не була монотонно солодкою — буряк солодкий сам по собі, і без різкості цибулі й часнику котлетка стає нудною, як цукровий буряк, а не овоч на тарілці. Часник натирайте дрібно, а не ріжте — різаний шматочок у котлетці потім відчується як стороннє тіло.
Гірчиця — не для гостроти, а для того ж зв'язування: вона емульгатор, допомагає
яйцю й маслянистим частинам триматися разом, і заодно забирає зайву солодкість буряка. Якщо гірчиці немає, пів чайної ложки оцту дасть схожий ефект кислинки, хоч клеючої ролі не виконає — тоді трохи більше яйця не завадить.
Олія для змазування перед духовкою — будь-яка без власного запаху, оливкова тут не за смак, а щоб котлетка не прилипла пергаментом і підрум'янилась зверху, а не парилась у власному соку. Вершкове
масло на сковороді — це вже про інший етап, якщо надумаєте обсмажити котлетки, а не запікати, — воно дає рум'яну скоринку швидше за олію, бо горить при нижчій температурі й одразу карамелізує поверхню.
Чеддер кладіть на котлетку в останню хвилину запікання — не раніше, бо сир за 200°C розтікається швидко, і якщо він лежить довше хвилини, то або підгорає по краях, або стікає з котлетки на деко, і ви лишаєтесь без сирної шапки взагалі.
Авокадо ріжте в останню чергу, перед самим збиранням — воно темніє на повітрі швидко, і це не про смак, а про те, що бургер виглядатиме так, ніби чекав на вас годину.
Ще від Sofia Lindqvist
·