Фото від ШІЛегкий мʼясний рулет з індички
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Фарш індичий
- 2 од. Хліб відтиснутий
- 1 од. Яйця
- Панірувальні сухарі за смаком
- Пармезан за смаком
- Пармезан за смаком
- Петрушка за смаком
- Чебрець за смаком
- Майоран за смаком
- Шавлія за смаком
- Лавровий лист за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Часник за смаком
- 1/2 склянка біле вино
Кроки
Перемішайте індичий фарш, відтиснутий тостовий хліб, яйце, грана падано, петрушку, сіль і перець до однорідної маси
Сформуйте рулет і обваляйте його в панірувальних сухарях
Викладіть рулет на деко, застелене пергаментним папером
Додайте часник, чебрець, майоран, шавлію та лавровий лист, скропіть олією і влийте вино
Запікайте при 180 градусах близько 50 хвилин. Готовність: усередині 71 °C.
Охолодіть рулет і подавайте з картопляним пюре або салатом
М'ясний рулет з індички — страва для тих, хто боїться сухого фаршу більше, ніж пожежі на кухні. Індичка сама по собі пісна, жиру в ній мало, і якщо запекти її «просто шматком», на виході буде підошва. Весь рецепт — це боротьба за вологу, і кожен крок у ньому про це, а не про красу.
Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а раніше, коли ви місите фарш руками. 
Хліб, відтиснутий від молока чи води, працює як губка: вбирає сік, що виходить з м'яса при нагріванні, і тримає його всередині, замість того щоб він витік на деко. 
Яйце — не для смаку, а щоб усе це тримало форму і не розвалилось на шматку сковороди. Прибрати хліб «бо не дієтично» — і ви отримаєте сухий котлетний фарш у формі батона.
Готовність тут міряти хвилинами — звичка, яка підводить. П'ятдесят хвилин при 180 — орієнтир для духовки, що гріє так, як заявлено, а не для тієї, що в реальності бреше на 20 градусів у той чи інший бік. Справжній показник — рулет пружний на дотик, а сік, що витікає при проколі, прозорий, без рожевого. Якщо є термометр — 74 градуси всередині, і це вже не на чуття, а факт.
Фарш беріть з індичого стегна, якщо є вибір, а не з грудки окремо — у стегні більше жиру й смаку, і рулет не стане картонним навіть при надмірному запіканні. Чистий фарш з грудки теж піде, просто дайте йому трохи оливкової 
олії більше в середину — компенсуєте брак власного жиру.
Тостовий хліб — не забаганка, а технічний елемент, описаний вище. Якщо тостового немає, згодиться будь-який білий хліб без скоринки, замочений і віджатий руками так, щоб не крапало. 
Панірувальні сухарі зовні — це вже про текстуру, а не про вологу: вони дають скоринку, яка затримує частину соку всередині, поки той рветься назовні через пару в духовці. Немає сухарів — підійде дрібно потовчений той самий хліб, підсушений і розтертий.
Пармезан (у списку він двічі — не помилка редактора рецепта, а звичка класти частину в фарш, частину зверху) дає 
сіль і глутамат, тобто смак без додаткової солі у великій кількості. Будь-який твердий сир без різкого запаху власної плісняви підійде як заміна — головне, щоб він плавився в тепло, а не горів.
Трав'яний набір — 
чебрець, 
майоран, 
шавлія, лавровий 
лист — класти не всередину фаршу, а навколо рулету на деко, і це не випадково. Усередині вони б згоріли й дали гіркоту за 50 хвилин у духовці, а зовні вони ароматизують пар і жир, що стікає, і цей аромат уже через скоринку проникає в м'ясо. Дехто каже — чим більше спецій у фарш, тим смачніше. Ні, бо свіжі трави в товщі м'яса без контакту з жиром просто не розкриваються, вони там варяться, а не смажаться.
Вино наливають не для запаху алкоголю — він випарується в перші хвилини, а для того, щоб на деку утворилась волога підложка, яка парить рулет знизу й не дає йому підгоріти там, де контакт з металом найщільніший. Звичайна квартирна духовка гріє знизу агресивніше за верх, тому ця volога — не розкіш, а страховка. Нема білого сухого — підійде вода з ложкою оцту, ефект буде схожий, хоч і без вина.
Терпіння тут — у паузі після духовки. Рулет, щойно знятий з деко, ще активно готується всередині за рахунок власного тепла, і якщо різати одразу, весь той сік, заради якого ви й возилися з хлібом та яйцем, виллється на дошку. Дайте йому постояти хвилин десять-п'ятнадцять — і при нарізці сік залишиться в м'ясі, а не на тарілці.
Ще від Luca Martelli
·