Фото від ШІПіца-твістери
Інгредієнти

- 25 г Дріжджі
- 100 мл Молоко
- 100 мл Йогурт
- 1 од. Яйця
- 1 ч. л. Сіль
- 1 ст. л. Цукор
- 50 мл Оливкова олія
- 2 ст. л. Насіння льону
- 100 г Цільнозернове борошно
- 300 г Борошно
- 1 ст. л. Оливкова олія
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 2 зубчик Часник дрібно нарізані
- 400 г томати рублені консервовані
- 1 ст. л. Сушений чебрець
- 3 ст. л. Томатна паста
- Чорний перець свіжомелений
- 50 г чорізо нарізаний дрібними кубиками
- 125 г Моцарела нарізана дрібними кубиками
Кроки
Підігрійте молоко до 30°С, розведіть у ньому дріжджі, додайте йогурт, олію, цукор, сіль, лляне насіння, цільнозернове борошно та яйце і добре перемішайте.
Поступово додавайте пшеничне борошно, доки тісто не стане еластичним, м'яким і зручним для роботи та замішування.
Залиште тісто підходити на 2 години в мисці, накритій чистим рушником.
120 хвДля соусу обсмажте цибулю та часник у каструлі з олією.
Додайте решту інгредієнтів для соусу і тушкуйте 10 хвилин.
10 хвЗа бажанням збийте соус блендером і дайте йому охолонути перед тим, як намазати на тісто.
Коли тісто підійде, розкачайте його на стільниці у великий квадрат і змастіть томатним соусом.
Складіть одну сторону тіста поверх іншої та наріжте на 12 смужок довжиною близько 4 см, кожну розріжте вздовж навпіл, скрутіть у твістери.
Дайте твістерам підійти протягом 30 хвилин.
30 хвВипікайте твістери в розігрітій духовці з конвекцією при 175°С 15-19 хвилин.
17 хв
Твістери — це піца, яку розібрали на деталі і скрутили в джгутик: той самий соус, той самий сир, та сама ковбаса, тільки замість одного великого кола — дванадцять скручених смужок, які зручно брати руками і які діти їдять охочіше, бо це схоже на іграшку, а не на їжу з тарілки дорослих.
Вийде це чи ні — вирішується на тісті, а не на начинці. Начинку зіпсувати важко: соус, сир і ковбаса в духовці завжди дають смак. А от тісто або підійде і дасть пухку, м'яку смужку, або не підійде — і ви отримаєте щось пласке й жорстке, схоже на сухар із сиром. Тому все терпіння вкладайте саме в тісто, а соус і начинку робіть собі на спокої, поки воно працює без вас.
Дріжджове тісто з цільнозерновим
борошном і лляним
насінням — не дієтична примха, а баланс: цільнозернове борошно важче, воно тягне тісто вниз, не дає йому піднятися так легко, як чисто біле. Тому в рецепті його менше, ніж звичайного — три частини проти однієї. Якщо візьмете навпаки, тісто піднімається гірше, і твістери вийдуть щільнішими.
Дріжджі розводять у
молоці при 30°С — і тут не про комфорт, а про хімію. Вище 40-45°С дріжджові клітини починають гинути, живими лишаються дедалі менше, і тісто або зовсім не підніметься, або підніметься кволо. Нижче — працюють повільніше, не страшно, просто довше чекати. Тож 30°С — це не ритуал, а щоб дріжджі ожили і почали їсти
цукор, а не зварилися живцем.
Цукор у тісті — не для солодкості, а їжа для тих самих дріжджів.
Сіль — навпаки, їхній стримувач: вона уповільнює бродіння, не дає тісту перекиснути, поки воно довго підходить. Тому сіль і дріжджі в тісто кладуть окремо, не змішуючи напряму — пряме сусідство соленого з живими дріжджами може їх притлумити ще до того, як тісто почало рости.
Олія в тісті — звичайна оливкова, але тут вона не про смак, а про структуру: жир огортає нитки клейковини, не дає їм затягнутися в тугу гумку, тому тісто лишається м'яким і не дубіє навіть на другий день. Якщо оливкової немає під рукою — підійде будь-яка олія без власного запаху, соняшникова рафінована годиться так само, різниця буде хіба в ціні.
Соус — помідори,
часник,
цибуля, томатна
паста і
чебрець, тушковані до м'якості. Тут міф: дехто вважає, що соус для піци обов'язково варити довго, годинами, щоб «розкрився смак». Ні — довге випарювання потрібне, коли помідори водянисті й соус треба загустити, а томатна паста тут якраз і робить цю роботу швидко, без зайвого часу на плиті. Десять хвилин — щоб цибуля й часник втратили різкість, а не щоб соус перетворився на пасту.
Моцарелу й ковбасу ріжте дрібним кубиком, а не великим шматком — це не естетика, а фізика твістера: товста скрутка з великими шматками сиру розгортається при випіканні, сир витікає назовні й горить на деку, а дрібний кубик лишається всередині джгутика і плавиться там, де йому належить бути.
Коли твістери скручені й викладені, дайте їм ще раз піднятися — тридцять хвилин і не менше. Це той самий механізм дріжджів, другий підхід: тісто, яке розкачали і скрутили, частину повітря втратило, і якщо посадити його в духовку одразу, скрутка спечеться щільною, без тієї легкості, заради якої й варто було возитися з тістом. Готовність самого виробу дивіться не по хвилинах у рецепті, а по кольору — рум'яна скоринка і сир, що бульбашками взявся по краях, скажуть точніше за будь-який таймер.
Ще від Lucas Moreau
·