Фото від ШІРагу з ялівцевими ягодами та картопляним пюре
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Гриби нарізані на чверті
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 1 од. Цибуля-порей розрізана навпіл і нарізана дуже тонкими скибочками
- 10 од. Ялівець сушені
- 1 гілочка Розмарин свіжий
- 2 ст. л. Борошно
- 400 г Шинка нарізана кубиками
- 200 мл Молоко
- 250 мл вершки для збивання
- 200 мл Крем-фреш 18%
- 2 ст. л. Вершкове масло
- Сіль
- Чорний перець
- 1 кг Картопля
- 75 г Вершкове масло
- 3 ст. л. Молоко незбиране
- 1 щіпка Мускатний горіх дрібно натертий
- 100 мл Фундук дрібно нарізаний
- 2 ст. л. Розмарин свіжий, дрібно нарізаний
Кроки
Обсмажте печериці на маслі на сильному вогні, поки вони не підрум'яняться.
Зменшіть вогонь, додайте цибулю та порей, обсмажуйте до м'якості, перекладіть у миску.
Розітріть ялівцеві ягоди та розмарин у ступці до дрібної крихти, змішайте з борошном і сіллю.
Обваляйте шинку в суміші з усіх боків.
Розтопіть решту масла на сковороді на середньому вогні та обсмажте м'ясо з усіх боків до рум'яної скоринки.
Додайте молоко і вершки, перемішуйте дерев'яною лопаткою, доки борошно не відійде від дна сковороди.
Доведіть до кипіння, додайте крем-фреш, гриби, цибулю та порей.
Тушкуйте на повільному вогні 45 хвилин.
45 хвПриправте сіллю, перцем і, за бажанням, додайте ще вершків. Подавайте з картопляним пюре, посипавши фундуком та свіжим розмарином.
Картопляне пюре: відваріть картоплю в достатній кількості води без солі до м'якості.
Злийте воду, збийте зварену картоплю з маслом, нарізаним дрібними кубиками.
Збивайте міксером до повітряної консистенції, потім влийте молоко до потрібної густини.
Доправте сіллю, перцем і мускатним горіхом.
Рагу — страва терпіння, не спритності. Тут немає жодного кроку, який можна проскочити «бо і так зійде»:
печериці мають реально підрум'янитись,
шинка — вхопитись скоринкою, а соус — загуснути сам, без крохмалю-рятівника.
Ялівець — гість із мисливської кухні: цю ягоду клали до дичини, щоб забити різкий дух, і звичка лишилась навіть тоді, коли в каструлі вже звичайна шинка, а не кабан.
Вийде чи ні — вирішується на сковороді, ще до того, як ви взялися за
вершки. Якщо гриби кинути всі одразу в холодну сковороду і накрити — вони пустять сік і будуть не смажені, а варені, сірі й мляві. Дехто каже: накрий кришкою, швидше дійде. Ні, бо під кришкою вода з грибів нікуди не дівається, вона паситься там же, і замість рум'яної скоринки ви отримаєте грибний бульйон у сковороді. Відкрита сковорода, сильний вогонь, волога википає — ось і весь секрет.
М'ясо обвалюють у
борошні не для панірки, а щоб борошно пізніше, у
молоці й вершках, саме загустило соус — без окремого заварювання соусу бешамель збоку. Це економний прийом, типовий для домашньої кухні: один інгредієнт працює двічі.
Пюре тут — не гарнір для годиться, а друга половина страви. Повітряним воно стає не від сили руки, а від гарячої
картоплі й гарячого
масла: холодна картопля з міксером дає клейстер, а не хмару.
Печериці беріть щільні, без вологих плям — м'які вже почали пускати сік самі, і підрум'янити їх не вийде, хоч скільки тримайте на вогні. Ріжте на чверті, не дрібніше: дрібний шматочок встигає згоріти ззовні раніше, ніж випарує вологу зсередини.
Цибуля й
порей ідуть після грибів не випадково: гриби хочуть сухої сковороди й сильного вогню, а цибуля на тому ж вогні за хвилину почорніє. Тому спершу грибам — їхній момент, потім цибулі й порею — свій, на м'якому вогні, до прозорості, без спроби їх теж підрум'янити.
Ялівець — це гіркувато-смолиста ягода, і розтерти її треба саме розтерти, а не кинути цілою: ціла ягода віддасть аромат хвилин за сорок тушкування, розтерта — одразу вступить у
борошно і рівномірно розійдеться по всьому соусу. Якщо ялівцю немає — не женіться за точною заміною, просто додайте більше
розмарину й трохи чорного
перцю, механізм той самий: гіркувато-хвойна нотка, що ріже жирність
вершків.
Шинку беріть шматком, не тонко нарізану магазинну — тонка не дасть скоринки, вона встигне просмажитись наскрізь раніше, ніж підрум'яниться зовні. Обсмажуйте на сильному вогні з усіх боків: тут ідеться не про готовність м'яса, воно вже варене чи копчене, а про реакцію Майяра на поверхні — саме вона дає смак, якого в сирому шматку шинки нема.
Молоко і вершки вливайте й одразу помішуйте, зіскрібаючи дно: там лишилися прижарені крихти борошна й м'ясного соку, і саме вони, розчинившись, дають соусу колір і смак, а не білу манну кашу. Сметану додавайте вже після закипання — якщо кип'ятити сметану довго й сильно, вона розшаровується на сироватку й зернисту масу, тому вона йде в кінці, лише щоб прогрітись.
Для пюре підійде будь-яка розсипчаста
картопля, не салатна — в салатній забагато вологи й мало крохмалю, пюре з неї тягнеться гумою.
Масло кладіть у гарячу картоплю одразу після зливання води, молоко — вже після того, як масло розійшлося: так жир обволікає крохмальні зерна першим і не дає їм злипнутися в клейстер. Мускатний
горіх труть у останню мить — мелений заздалегідь за тиждень вивітрюється й пахне картоном, а не горіхом.
Ще від Jonas Weber
·