Турецькі лепішки-човники з яловичиноюФото від ШІ

Турецькі лепішки-човники з яловичиною

Порцій: 4 Підготовка 50 хв Приготування 45 хв М'ясо
Містить: глютен, молоко
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Кроки

  1. Розчиніть дріжджі у воді в мисці, додайте борошно, оливкову олію та сіль.

    2 хв
  2. Замішуйте тісто в міксері на середній швидкості 10 хвилин, доки воно не стане еластичним, гладким і м'яким.

    10 хв
  3. Перекладіть тісто в миску, змащену оливковою олією, і переверніть, щоб воно повністю вкрилося олією.

    2 хв
  4. Залиште тісто підніматися накритим на столі протягом 30 хвилин, а потім приберіть у холодильник на 10–24 години.

    30 хв
  5. Обсмажте нарізану цибулю в олії на середньому вогні до м'якості.

    4 хв
  6. Додайте фарш з яловичини, збільшіть вогонь та швидко обсмажте м'ясо, постійно помішуючи.

    6 хв
  7. Додайте подрібнений часник, спеції та томатну пасту, добре перемішайте і приправте сіллю та перцем.

    3 хв
  8. Поставте начинку в холодильник, щоб вона швидко охолола.

    10 хв
  9. За 1 годину до випікання розігрійте духовку з каменем для випічки до найвищої температури.

    60 хв
  10. Посипте стіл борошном і поділіть тісто на частини відповідно до кількості порцій.

    2 хв
  11. Сформуйте з кожної частини видовжений овал, підкрутіть краї всередину, щоб вони стали товщими, а кінці скрутіть у загострену форму.

    5 хв
  12. Викладіть по 2 заготовки на аркуш для випічки.

    2 хв
  13. Розподіліть начинку з яловичини та нарізану невеликими шматочками моцарелу по заготовках.

    3 хв
  14. Зменшіть температуру духовки до 210 градусів (режим з конвекцією) і засуньте аркуш на розігріту поверхню. Випікайте приблизно 13–15 хвилин, доки хліб не стане хрустким і золотистим.

    14 хв
  15. Приготуйте заправку, змішавши крем-фреш, дрібно нарізану шніт-цибулю, подрібнений часник, сіль та перець до смаку.

    2 хв
  16. Полийте щойно спечену піде смужками заправки та посипте дрібно нарізаною петрушкою.

    1 хв

Піде — це човник. Форма не для краси, а для діла: відкритий верх дає начинці підсохнути й підсмажитись, поки тісто по краях пече само себе з усіх боків, як хліб у печі. Закрий ви цей човник кришкою — отримаєте варену яловичину під мокрим тістом, а не те, за що беруть гроші в Стамбулі на розі вулиці.

Тісто тут не просто «борошно з водою». Воно двічі чекає: спочатку на столі, тепле, потім у холодильнику, холодне, довго. Перше — щоб дріжджі розігналися. Друге — не для підйому, а для смаку: холод уповільнює бродіння, і за ці години встигають утворитися ті кислі нотки, яких ви не доб'єтеся жодною швидкою опарою. Хтось скаже — навіщо чекати десять годин, можна ж за годину-дві. Можна. Вийде прісний хліб із начинкою, а не піде.

Начинку варять окремо й холодять окремо від тіста — і це не примха. Гаряче м'ясо, покладене на сире тісто, почне його запарювати знизу ще до духовки: тісто набрякне, низ не пропечеться. Охолола начинка лежить на тісті, не чіпляючись за нього заздалегідь — і низ піде прожарюється як слід.

Вийде чи ні — вирішує камінь для випічки і найвища температура, на яку здатна ваша духовка. Без розпеченої поверхні тісто знизу піднесеться повільно й пересохне, поки верх ще блідий. З каменем усе навпаки: низ хапає жар одразу, тісто рветься вгору різко, і за чверть години у вас хрустка скоринка, а не суха підошва.

Дріжджі беріть звичайні, свіжі чи сухі — різниці в цьому рецепті нема, головне, щоб вода була кімнатної температури, не гаряча. Гаряча вода дріжджі просто вб'є, і ви це побачите за годину: тісто лежатиме мертве, не зрушивши з місця. Олія в тісті — не для смаку, а щоб клейковина не прилипала одна до одної, поки тісто довго мерзне в холодильнику; беріть будь-яку олію без власного запаху, соняшникова теж піде, якщо оливкової шкода на тісто.

Борошно — звичайне пшеничне, вищого ґатунку. Еластичність тіста ви відчуєте руками: коли воно перестає рватися й починає тягнутися плівкою — досить місити, далі вже тільки зіб'єте його.

Яловичина — фарш, і тут головне не передержати на вогні. Як тільки м'ясо втратило рожевий колір — усе, далі воно вже не готується, а сохне. «Варіть ще, щоб напевно» — поганий порадник: фарш готовий за секунди, не за хвилини з запасом.

Солодкий корінь (licorice-root) — спеція нетипова для наших крамниць, у турецькій кухні вона дає м'яку, ледь карамельну нотку, яка прибирає різкість від паприки й куміну. Нема — не біда, страва не завалиться, просто смак буде прямолінійнішим, без того задньопланового солодкого тону.

Томатна паста — концентрована, тобто густа, не розведений кетчуп. Вона дає м'ясу колір і кислинку, якої вимагає жирна баранина чи яловичина, щоб начинка не здавалася важкою.

Моцарелу ріжте шматочками, не тріть — тертий сир у духовці за 14 хвилин просто спечеться в плівку по верху, а шматочками він встигне розплавитися всередині й дати тягучість у розрізі.

Заправку зі сметани й часнику лийте вже на готову, гарячу піде — якщо нагріти її разом із хлібом, сметана згорнеться, і замість заправки у вас буде сир'я. Холодна заправка на гарячому тісті — це той контраст температур, заради якого, власне, і робиться хрустка скоринка: щоб було на чому її оцінити.

Ще від Amir Haddad

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu