Фото від ШІПиріг з мигдалем і лимоном
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 350 г Борошно
- 3 од. Яйця
- 6 ст. л. Мед
- 200 г Грецький йогурт
- 100 г Вершкове масло розм'якшене
- 1 од. Лимонний сік
- 150 г Мигдаль
- 16 г Розпушувач
- 1 щіпка Харчова сода
- 1 ч. л. Кориця
- 150 г Цукор
- 100 мл апельсиновий сік
- 200 мл Вода
Кроки
У мисці змішуємо розм'якшене вершкове масло з медом до однорідності.
Додаємо яйця по одному, далі борошно, грецький йогурт, розпушувач і щіпку харчової соди, добре перемішуючи після кожного інгредієнта.
Всипаємо приблизно половину мигдалю, попередньо подрібненого.
Вливаємо лимонний сік, додаємо цедру лимона та корицю.
Перемішуємо до гладкого та однорідного тіста.
Змащуємо вершковим маслом і присипаємо борошном форму діаметром 24 см, виливаємо туди тісто й розрівнюємо поверхню.
Зверху викладаємо решту цілого мигдалю.
Розігріваємо духовку до 180 градусів і випікаємо близько 1 години.
60 хвДаємо пирогу трохи охолонути, а тим часом готуємо сироп: у каструлю всипаємо цукор, вливаємо апельсиновий сік і воду.
Варимо на не надто сильному вогні, доки сироп не набуде густої консистенції та золотисто-жовтого кольору.
Ще теплим виливаємо сироп на пиріг і залишаємо повністю охолонути.
Це не кекс і не бісквіт, а щось середнє — вологий мигдальний пиріг, який просочують сиропом уже готовим, гарячим на теплий. Тут головна інтрига не в тісті, а в сиропі: якщо не доварите його до потрібної густини, пиріг просто розмокне знизу, а верх лишиться сухим. Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а на плиті, коли 
цукор з 
соком перетворюється на рідкий бурштин.
Мед і вершкове 
масло розтирають докупи холодними — ні, не гарячими, не топленими. Масло має бути м'яким настільки, щоб палець лишав ямку, а мед — текти стрічкою, а не грудкою. Якщо масло розтопити, воно розшарується з медом, і тісто вийде пласким, важким — повітря туди ви вже не заженете.
Половина 
мигдалю йде в тісто подрібненою, половина — цілою зверху. Це не краса заради краси: цілий мигдаль на поверхні підсмажується в духовці сухим жаром і дає хрускіт, який потім контрастує з мокрим від сиропу тілом пирога. Якщо висипати весь мигдаль дрібним — пиріг стане однорідним і трохи нудним, без цього перепаду текстур.
Борошна тут небагато відносно решти — 350 г на три 
яйця, 
йогурт, масло й сироп зверху, тому пиріг і виходить вологим, а не сухим бісквітом. Грецький йогурт тут не для смаку, а для кислоти: вона working в парі з 
содою, яка гасить зайву лужність 
розпушувача і не дає тісту присмаку "хімії". Якщо йогурту немає — беріть будь-який густий кисломолочний продукт без солодких добавок, сметана теж піде, головне — густина, а не йогуртовий смак як такий.
Лимонний сік і цедра — це не одне й те саме, і плутати їх не варто. Сік дає кислотність, яка знову ж працює з содою на підйом тіста, а цедра — ефірні олії, аромат, який не вигорає в духовці так, як вигорає сік. Якщо лимон слабкий, не соковитий — цедри не шкодуйте, вона витягне аромат там, де сік не впорається.
Мигдаль краще брати цілий і дрібнити самому, а не купувати вже мелений — у меленого жир швидко гіркне, і ви цього не відчуєте, поки не спробуєте поряд свіжоподрібнений. Якщо алергія чи мигдалю просто немає — підійде будь-який горіх зі схожою щільністю, волоський або фундук, смак зміниться, а механізм пирога — ні.
Сироп — це окрема розмова. Дехто вважає, що просочувати пиріг потрібно холодним сиропом по гарячому коржу. Ні, тут навпаки: сироп теплий, пиріг трохи охолов. Причина проста — гарячий сироп на гарячому тісті просто стече вниз, не встигнувши просочити рівномірно, а холодний на теплому пирозі не ввійде в структуру взагалі, ляже плівкою зверху. Варите сироп на вогні, який не дає бурхливого кипіння, — цукор з соком мають уварюватися поступово, доки колір не стане золотисто-жовтим, а крапля з ложки не потягнеться, а не скрапне 
водою. Це і є ваша ознака готовності, а не хвилини на таймері.
Апельсиновий сік у сиропі можна замінити будь-яким не надто кислим фруктовим соком — яблучним, наприклад, — головне, щоб цукор мав у що розчинятися, крім води. Чиста вода теж підійде, якщо соку взагалі нема, просто сироп вийде прозорішим і менш ароматним.
Форма на 24 см для цієї кількості тіста — не випадковість: менша форма дасть товстий шар, який пропечеться зовні раніше, ніж усередині, і центр лишиться сирим попри годину в духовці. Якщо форми такого діаметра нема, орієнтуйтесь на висоту тіста в формі — вона має бути такою ж, як вийшла б у 24-сантиметровій, а не підганяйте час наосліп під іншу форму.
Ще від Luca Martelli
·