Фото від ШІРамен з яловичиною
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 25 г Кунжут
- 400 г Яловичий стейк стейк
- 200 г Гриби розрізані на чверті
- 200 г Локшина рамен
- 4 од. Яйця некруто
- 1,5 л Бульйон
- 2 зубчик Часник пресовані
- 2 ч. л. Імбир дрібно тертий
- 2 ст. л. Місо
- 1 ст. л. Соєвий соус
- 1 ст. л. Рибний соус
- 250 г Шпинат
- 2 од. Зелена цибуля дрібно нарізана
- 1 жменя Коріандр свіжа, дрібно нарізана
- 1 ч. л. пластівці чилі дрібно нарізані
- 1 од. Лайм нарізаний часточками
- 1 ст. л. Кунжутна олія для смаження
- 10 г Вершкове масло для смаження
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Обсмажте кунжутне насіння на сухій сковороді до золотистого кольору та ароматності і відкладіть убік.
3 хвОбсмажте стейки в олії на розпеченій сковороді по одній хвилині з кожного боку.
2 хвЗменшіть вогонь, додайте масло, приправте сіллю та перцем і смажте ще по 1 хвилині з кожного боку, до середньої прожарки, коли стейки рожеві всередині.
2 хвЗніміть стейки з вогню і дайте їм відпочити на тарілці. Швидко обсмажте печериці на сильному вогні на тій самій сковороді, де смажились стейки, за потреби додайте ще масла та олії.
3 хвВідваріть локшину в злегка підсоленій воді, бажано на хвилину менше за часом, вказаним на упаковці. Злийте воду і обдайте локшину холодною водою, щоб вона не злипалась.
4 хвВаріть яйця некруто в киплячій воді 7 хвилин. Почистіть яйця від шкаралупи.
7 хвДодайте овочевий бульйон у каструлю з імбиром і часником і доведіть до кипіння.
5 хвЗніміть з вогню і розмішайте місо-пасту в гарячому бульйоні, приправте соєвим та рибним соусом за смаком.
1 хвНаріжте стейки тонкими скибочками і розподіліть локшину, яловичину, печериці, шпинат, зелену цибулю та кінзу по мисках.
2 хвЗалийте місо-супом і прикрасьте половинками яйця, пластівцями чилі, кунжутним насінням та лаймом для вичавлювання зверху.
1 хв
Рамен — це не суп, це конструктор: 
бульйон окремо, начинка окремо, і все зустрічається вперше тільки в тарілці. Тому тут нема жодного кроку, де щось довго вариться разом із чимось іншим — усе готується своїм шляхом і свій смак не віддає нікому.
Вирішує успіх цієї страви не бульйон і не 
стейк, а дисципліна в часі: локшина не повинна чекати на яловичину, яловичина не повинна чекати на 
яйця. Все має бути готове в один момент — і зібране швидко, поки гаряче гаряче, а холодне холодне. Якщо ви почнете стейк, коли локшина вже обм'якла в мисці, стейк вийде, локшина — ні.
Друга річ, від якої залежить результат — це не передержати жодного з трьох білкових компонентів: м'ясо, яйце, 
гриби. Кожен із них має свою межу готовності, і за цією межею вони стають гумою, а не їжею. Рамен прощає багато що, крім перевареного.
Стейк тут смажиться хвилину-дві з кожного боку на розпеченій сковороді — і це не "середній вогонь", а свідомо сильний жар, щоб м'ясо встигло схопитись скоринкою раніше, ніж сік почне виходити назовні. Якщо вогонь слабкий, м'ясо просто вариться у власному соку на сковороді, і скоринки не буде ніколи, скільки не чекай. Дехто каже — стейк треба перевертати один раз і не чіпати. Ні, бо тут важливіше дати 
маслу й жару зробити свою справу за короткий час, а відпочинок потім на тарілці — це той момент, коли сік усередині м'яса перерозподіляється, і якщо різати одразу, він весь витече на дошку, а не залишиться в м'ясі.
Гриби смажте на тій самій сковороді, де був стейк — там лишився жир і м'ясний смак, і печериці заберуть його на себе. Це не економія миття посуду, хоча й вона теж, а спосіб не втратити аромат, який інакше піде у відро. М'якими гриби стають швидко — за кілька хвилин на сильному вогні, коли вода з них випарується і вони почнуть підрум'янюватись, а не тушкуватись у власному соку.
Локшину варіть на хвилину менше, ніж написано на пачці — вона ще дійде в гарячому бульйоні в тарілці, і якщо зварити її до кінця одразу, в мисці вона розвариться й стане кашею. Обдати холодною водою — щоб зупинити варіння і зняти зайвий крохмаль, інакше локшина злипнеться в грудку, поки чекає своєї черги.
Яйце некруто — це сім хвилин у киплячій воді, і тут різниця в хвилину вирішує все: жовток має залишатись текучим, бо саме він, стікаючи в гарячий бульйон, стає додатковим 
соусом. Переваріть на дві хвилини більше — і замість соусу матимете суху кульку, яка нічого супу не додасть.
Бульйон тут не варять довго — його доводять до кипіння з 
часником і 
імбиром лише щоб розкрити їхній аромат, а 
місо-пасту вмішують уже поза вогнем. Це принципово: місо — це живий ферментований продукт, і кипіння вбиває в ньому тонкі нотки смаку, залишаючи саму лише солоність. Тому бульйон знімають з вогню, і тільки тоді туди йде паста.
Якщо місо-пасти нема — шукайте будь-що ферментоване й солоне з глибоким смаком: тонкий шар умами дає витримана соя-паста чи навіть анчоусна паста в малій кількості, хоча смак, звісно, буде вже інший. Рибний соус можна замінити соєвим із парою крапель лимонного соку для кислинки, яку зазвичай і додає риба. Головне — не намагайтесь замінити все одразу, інакше втратите баланс 
солі й кислоти, на якому тримається весь бульйон.
Збирання — остання і найважливіша дисципліна. Все холодне й тепле кладеться в миску окремими купками, і тільки гарячий бульйон, залитий зверху, об'єднує їх у секунду перед подачею. Тому мета — щоб усі компоненти дійшли до фінішу одночасно, а не лежали готові й охолоджувались, поки ви домиваєте сковороду.
Ще від Ostap Melnyk
·