Фото від ШІФісташкове семіфредо
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 30 г Цукор
- 500 мл вершки для збивання або вершки для збивання
- 175 г Згущене молоко
- 300 г Фісташкова паста
- 150 г какао-печиво
- 2-3 ст. л. Фісташкова паста
- Фісташка подрібнені, для прикрашання
Кроки
У великій мисці з'єднуємо 500 мл вершків, цукор і згущене молоко та збиваємо міксером до пишної густої маси.
Додаємо фісташковий крем і ретельно перемішуємо, поки маса не стане однорідного кольору.
Переливаємо суміш у форму, розрівнюємо лопаткою і енергійно постукуємо формою по поверхні, щоб прибрати порожнини.
Подрібнюємо какао-печиво, додаємо 2-3 ст. л. фісташкового крему і перемішуємо до однорідності.
Розподіляємо суміш зверху на кремовій масі та щільно притискаємо тильним боком ложки.
Ставимо в морозильну камеру на 4-5 годин.
270 хвПеред подачею за бажанням прикрашаємо фісташковим кремом і подрібненими фісташками.
Семіфредо — це не морозиво і не торт, а щось посередині, і саме в цьому вся зручність рецепта. Морозиво вимагає морозильниці для льоду, постійного перемішування, щоб не утворилися кристали. Семіфредо обходиться без цього фокусу: повітря в нього вбиває міксер, а не машина. Збиті 
вершки тримають бульбашки, жир у них застигає у морозилці, і маса лишається м'якою, а не перетворюється на цеглину льоду.
Чи вийде — залежить від одного: наскільки добре ви зіб'єте вершки з цукром і згущеним 
молоком на першому кроці. Якщо збити слабо, бульбашок мало, і после заморозки отримаєте щільний, важкий брусок замість ніжної маси. Ознака готовності тут не час, а вигляд: маса має стати густою, пишною, тримати слід від вінчика. Дехто думає — чим довше збивати, тим краще. Ні, бо перезбиті вершки починають розшаровуватися на масло і рідину, і тоді вже ніяка морозилка не врятує текстуру.
Друга точка, де страва або вдається, або ні, — шар печива. Його притискають не для краси, а щоб він не розсипався під ножем, коли будете різати застигле семіфредо. Печиво саме по собі крихке, тому його скріплюють фісташковим кремом — тонкий шар жиру та вологи, що тримає крихти разом, як розчин тримає цеглу.
Вершки беріть ті, що називаються для збивання — з жирністю не нижче 33%. Нижча жирність не втримає бульбашки повітря, і маса після заморозки стане не кремовою, а крижаною і твердою. Якщо вдома лежать звичайні 10-20% вершки — не збивайте час, нічого не вийде, краще купіть потрібні.
Згущене молоко тут не для солодкості, хоч і для неї теж, а для текстури: 
цукор у рідкій формі не дає утворюватися великим кристалам льоду, бо не замерзає так легко, як вода. Це той самий принцип, через який морозиво з більшою кількістю цукру лишається м'якшим. Якщо згущеного немає — не замінюйте просто цукром, бо втратите саме цю функцію, а шукайте щось подібне за консистенцією: мед теж працює, хоч і дасть свій присмак.
Фісташковий крем — паста з перетертих 
фісташок з олією, подібна за принципом до арахісового масла, тільки з горіха іншого. Якщо такого крему немає під рукою і ви не хочете його шукати по магазинах — можна перетерти обсмажені несолоні фісташки в блендері з краплею нейтральної олії до пастоподібного стану, хоч це й не так гладко, як промисловий варіант. Головне — щоб олія не мала власного запаху, інакше вона переб'є фісташку.
Какао-печиво для низу — звичайне, яке розсипається, коли його ламаєш руками. Подрібнюйте не в пил, а в дрібну крихту: у пилу розчин крему просто все склеїть в однорідну масу без текстури, а хочеться відчувати хрускіт під ложкою. Якщо какао-печива немає, годиться будь-яке сухе пісочне — головне, щоб воно не було м'яким чи вологим, бо тоді не вбере крем і не стримається шаром.
Форму для застигання беріть таку, яку зможете потім перевернути або з якої легко дістати масу — силіконова чи з бортами, що розкриваються, тут до речі. У звичайній квартирі без професійної морозилки з функцією швидкого заморожування час у 4-5 годин — це нижня межа, і орієнтуватися краще на дотик: якщо середина при натисканні пальцем ще піддається, як м'який пластилін, а не пружинить, як щільний крем — хай стоїть довше. Морозилки різні, і в комусь холод іде повільніше.
Прикрашання фісташковим кремом і подрібненими горіхами — не обов'язковий ритуал, а спосіб одразу сигналізувати, що всередині: той самий горіховий смак, який гості відчують на перший укус. Якщо немає цілих фісташок для посипання — трохи подрібненого мигдалю чи навіть простого шоколаду зверху теж не зіпсують картину, хоча це вже буде інша історія, не зовсім фісташкова.
Ще від Luca Martelli
·