Фото від ШІБуррито з куркою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 400 г Куряча грудка нарізане кубиками
- 1 ч. л. Зіра (кумин)
- 1 ч. л. Паприка
- 1 ч. л. копчена паприка
- 1 ч. л. Орегано
- 100 г Вершковий сир
- 1 банка Чорна квасоля відцідити і промити
- 150 г Кукурудза
- 2 од. Авокадо нарізане кубиками
- 6 од. Тортилья
- 200 г Чеддер свіжотертий
- 2 ст. л. Оливкова олія
- Сіль
- Чорний перець
- 300 мл рис басматі
- 100 мл Крем-фреш
- 1 од. Авокадо
- 1 жменя Коріандр
- 2 од. Лайм
- 1 ч. л. Червоний перець
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Обсмажте куряче м'ясо на сковороді з олією на сильному вогні, помішуючи, до золотистої скоринки.
5 хвДодайте зіру, паприку, копчену паприку та орегано і добре перемішайте.
Знявши з вогню, вмішайте вершковий сир і чорну квасолю до курячого м'яса, приправте сіллю та чорним перцем до смаку.
Розігрійте тортильяс на сковороді, поки вони не стануть м'якими й податливими, і змастіть кожну олією з обох боків.
3 хвВикладіть по центру кожної тортильї трохи кукурудзи, авокадо та чеддера.
Додайте 4–5 ст. л. курячої начинки, згорніть краї тортильї всередину і щільно скрутіть буррито, викладаючи швом донизу.
2 хвВикладіть буррито швом донизу на деко з пекарським папером і запікайте в розігрітій до 200 градусів духовці приблизно 15 хвилин, до хрусткої скоринки.
15 хвЗваріть рис басматі за інструкцією на упаковці.
18 хвРозімніть половину авокадо з крем-фреш, лаймовим соком, сіллю та перцем до однорідного дресингу.
2 хвРозріжте хрусткі буррито навпіл, щоб вийшло по півтора буррито на порцію, і подавайте з рисом та авокадо-дресингом із крем-фреш, посипавши пластівцями чилі та свіжим коріандром.
1 хв
Буррито — не мексиканська страва, а каліфорнійська, народжена з потреби продати багато дешевої їжі швидко, в одну руку. Тому тут головне — не смак кожного інгредієнта окремо, а те, щоб усе трималося купи і не розповзлося, коли відкусите. Якщо згорнете криво — начинка вивалиться на коліна, і це вже не питання смаку, а питання геометрії.
Вийде чи ні — вирішується не на етапі обсмажування курки, це там якраз важко зіпсувати. Вирішується на етапі згортання і на етапі "чи досить
тортилья м'яка". Холодна тортилья ламається по згинах, як старий картон — спробуйте зігнути її одразу з пакета, і побачите тріщини. Тому її гріють не для смаку, а щоб клейковина в тісті стала податливою, як шкіра, а не як пластик.
Друга розвилка — духовка. Дехто каже: навіщо пекти, якщо все вже тепле й готове? Ні, тому що саме в духовці крохмаль на поверхні тортильї підсихає й утворює ту хрустку шкуринку, яку ви ріжете навпіл і бачите шари. Без цього кроку буррито — просто тепла волога трубочка, яка швидко розмокає зсередини від
сиру й соусу.
Куряче філе ріжте кубиками, а не смужками — смужки на сильному вогні пересихають зовні, поки середина ще рожева, бо площа контакту зі сковородою нерівномірна. Кубик пропікається рівніше. Сильний вогонь тут потрібен не щоб "швидше", а щоб вода з м'яса випаровувалась одразу, а не збиралась калюжею на дні сковороди — інакше курка не смажиться, а тушкується у власному соку і стає сірою й гумовою.
Спеції — кумін,
паприка,
орегано — це той набір, який в американській кухні позначає "мексиканське", хоч самі мексиканці так не готують. Не женіться за точністю тут: будь-яка суміш теплих, трохи димних спецій підійде, аж до готової суміші для тако, якщо вона у вас є.
Вершковий
сир у начинці — не про смак, а про клей. Боби й
кукурудза самі по собі сипкі, і без чогось в'язкого начинка просто висипається з надкушеного буррито на тарілку. Сир тримає все купи, як розтоплений жир тримає начинку в котлеті. Якщо вершкового сиру немає — підійде будь-який м'який сир, що плавиться й тягнеться, а не кришиться: маскарпоне, навіть густа сметана з ложкою тертого сиру.
Боби консервовані треба промити не з делікатності, а тому що рідина з банки — соляний розсіл з крохмалем, і якщо вкинути боби просто так, начинка стане слизькою й пересоленою. Промили — позбулись зайвого желатинового слизу і зайвої
солі, якою вже і так приправляєте м'ясо окремо.
Авокадо тут у двох ролях — кубиками в начинці, і розім'яте в дресингу з
кремфреш і
лаймом. Стигле авокадо подається пальцем: трохи пружинить, не тверде, як камінь, і не продавлюється наскрізь. Якщо твердого авокадо руками не знайшли — нехай полежить кілька днів у паперовому пакеті, прискорення стиглості тут не магія, а етилен, який яблуко поруч теж виділяє і підганяє процес.
Чеддер беріть свіжотертий, не пакетований тертий з магазину — той обсипаний крохмалем проти злипання, і від цього гірше плавиться, лягає
грудками замість рівного шару. А
рис — звичайний гарнір-прокладка, щоб тарілка не здавалась пусткою поруч із щільним буррито, тому варіть його просто за інструкцією на пачці, тут немає прихованого фокусу.
Ще від Hana Novak
·