Фото від ШІЕнчилади з куркою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 ч. л. Зіра (кумин)
- 1 ч. л. Кориця
- ½ ч. л. копчена паприка
- 1 ч. л. Паприка
- 1 щіпка Кайенський перець
- ½ ч. л. Коріандр мелений
- 1 ч. л. Часниковий порошок
- ½ од. Цибуля дрібно нарізана
- 1 ч. л. Борошно
- 400 г томати рублені консервовані
- 100 мл Бульйон
- 1 ст. л. Оливкова олія
- Сіль
- Чорний перець
- 2 од. Куряча грудка
- 50 мл Бульйон
- 400 г томати рублені консервовані
- 2 зубчик Часник дрібно нарізаний
- 1 ст. л. Оливкова олія
- Сіль
- Чорний перець
- 150 г Кукурудза
- 1 банка Чорна квасоля промита й відцідена
- 50 г Чеддер свіжотертий
- 1 жменя Петрушка
- 8 од. Тортилья
Кроки
Покладіть спеції в суху каструлю, увімкніть вогонь і обсмажуйте спеції, помішуючи, поки не з'явиться чудовий аромат.
Зніміть каструлю з вогню, додайте олію та дрібно нарізану цибулю, обсмажте на середньому вогні, поки цибуля не зм'якшає.
Добре розмішайте борошно в цибулевій суміші, щоб не було грудочок, додайте овочевий бульйон.
Добре перемішайте, поки не зникнуть грудочки борошна.
Додайте нарізані томати та тушкуйте соус без кришки 10-15 хвилин.
Присмачіть сіллю, перцем і при потребі гострішим перцем на смак.
Покладіть курку, томати, часник, овочевий бульйон і олію в каструлю, доведіть до кипіння, а потім зменшіть вогонь.
Тушкуйте 30 хвилин, доки м'ясо не стане м'яким.
Розберіть курячий м'якуш двома виделками і змішайте з томатним соусом, у якому він варився.
Змастіть тортильї соусом для енчилад.
Наповніть тортилью чорною квасолею, кукурудзою, курячим м'ясом, посипте сиром та кукурудзою.
Викладіть заповнені тортильї у форму швом донизу.
Щедро полийте соусом зверху і посипте додатковим сиром.
Запікайте в розігрітій духовці при 180°С із конвекцією близько 15-18 хвилин.
Перед подачею посипте листовою петрушкою або коріандром.
Енчилада — це спосіб вдруге нагодувати родину тим, чим учора нагодували один раз. Мексиканські господині так само чесно економили, як і наші бабусі з голубцями: лишилось трохи курки, трохи соусу — загорни в коржик, залий, онов запеки, і вчорашня страва має вигляд сьогоднішньої. Тому не бійтеся, якщо курки чи соусу вийде на жменю більше чи менше — це страва запасу, а не аптечної точності.
Вийде це чи ні — вирішується в трьох місцях. Перше — спеції треба саме обсмажити в сухій каструлі, а не кинути в 
олію одразу. Ефірні олії в сухих спеціях розкриваються теплом металу, а не жиром; жир тут лише утримає запах потім, коли ви його додасте. Друге — курка має тушкуватися, а не варитися бурхливо: під кришкою, на тихому вогні, поки волокна самі не захочуть розійтися під виделкою. Якщо тягнете м'ясо 
силою — ще рано. Третє — духовка. Коржик у соусі швидко розмокає, тож запікання тут не про «пропекти», а про те, щоб сир розплавився і соус трохи загуснув зверху, поки низ не перетворився на кашу.
Дехто каже — соус для енчилад можна замінити томатною пастою з водою, і різниці не буде. Ні, бо тут працює 
борошно: воно обв'язує рідину в соус, який тримається на коржику, а не стікає з нього на тарілку. Без цього кроку у вас вийде не енчилада, а 
тортилья, що плаває в супі.
На чотирьох їдців — вісім тортиль, дві 
курячі грудки й одна форма для запікання. Якщо компанія більша — рахуйте по дві тортильї на людину, і подвоюйте все інше.
Спеції тут — не прикраса, а основа смаку соусу, бо помідори самі по собі водянисті й кислуваті. Кумин і коріандр дають землисту глибину, 
кориця — несподівану теплоту, яка в мексиканській кухні зустрічається частіше, ніж здається європейцю, паприка — колір і м'якість, кайєнський 
перець — гострота, якою керуєте ви самі, а не рецепт. Солодкого кореня (локриці) у класичному мексиканському соусі зазвичай немає — якщо не знайдете, сміливо пропустіть, смак соусу від цього не завалиться.
Томати беріть стиглі, м'ясисті, без зайвої водянистості — консервовані у власному соку підійдуть не гірше за свіжі, а взимку навіть краще, бо літній помідор з супермаркету частіше є помідором лише на вигляд. Олія — будь-яка без власного запаху, щоб не сперечалася зі спеціями; олія з яскравим смаком тут зайва, бо соус і так багатий.
Курячі груди легко пересушити, якщо тушкувати на сильному вогні без кришки — волога піде парою швидше, ніж м'ясо встигне розм'якнути. Тому кришка (у квартирі — підійде й широка тарілка, щільно покладена зверху) тут не формальність, а спосіб тримати вологу в каструлі, а не над нею. 
Бульйон можна замінити водою з ложкою бульйонного кубика чи просто водою — страва не впаде, соус все одно тягне смак на себе.
Чорна 
квасоля й 
кукурудза — це не данина моді на корисну їжу, а звичка бідних кухонь розтягувати м'ясо рослинним білком і крохмалем. У консервованої квасолі обов'язково зливайте рідину й промивайте — інакше той слизький розсіл потрапить у вашу начинку і зіпсує текстуру.
Сир беріть твердий, що плавиться рівно, а не комками — чедер тут обраний саме за цю властивість. Свіжотертий, а не з пакетика: готовий тертий сир пересипають крохмалем, щоб не злипався на складі, і той крохмаль заважає сиру плавитись рівномірно.
Тортильї для фаршування мають бути м'якими й еластичними, щоб згинались, а не тріскались. Якщо коржики трохи підсохли й ламаються — нагрійте їх хвилину на сухій сковороді або обгорніть вологим рушником на кілька секунд: тепло й пара поверне їм гнучкість. Загортайте щільно, швом донизу — так начинка не розповзеться, поки соус і духовка роблять свою справу.
Ще від Nadia Yilmaz
·