Фото від ШІКартопляне пюре з цибулею та хрустким нутом
Інгредієнти
- 100 г мариновані буряки нарізані кубиками
- 1 жменя Шніт-цибуля дрібно нарізана, шнітт-цибуля
- 1 жменя Петрушка дрібно нарізана
Картопляне пюре
- 1,5 кг Картопля
- 100 г Вершкове масло
- 100 мл Молоко
- Сіль
- Чорний перець
- 1 щіпка Мускатний горіх
Хрусткий нут
- 1 банка Нут злитий і промитий
- ½ ч. л. копчена паприка
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль
Топінг для пекучої любові
- 4 од. Цибуля дрібно нарізана
- 2 од. Морква нарізана дрібними кубиками
- 50 г Вершкове масло
- 2 ст. л. Соєвий соус
- 100 мл вершки для збивання
- 1½ ч. л. копчена паприка
- 1 ч. л. срірача
- Чорний перець
Кроки
Картопляне пюре: відваріть картоплю в достатній кількості води без солі, доки не стане м'якою.
Злийте воду і збийте м'яку картоплю з маслом, нарізаним дрібними кубиками. Збивайте міксером, поки пюре не стане смачним і повітряним, а потім влийте молоко до потрібної консистенції.
Доправте пюре сіллю, перцем і мускатним горіхом.
Хрусткий нут: промийте нут і просушіть його чистою тканиною. Добре перемішайте нут з олією, а потім зі спеціями.
Розкладіть нут на деко з пергаментним папером і випікайте в розігрітій духовці при 175 градусах з конвекцією 20-25 хвилин, доки не стане смачним і хрустким.
23 хвОбсмажте цибулю і моркву на маслі на слабкому-середньому вогні 15-20 хвилин, доки цибуля не стане м'якою, солодкою і трохи не почне карамелізуватися.
18 хвДодайте до цибулі соєвий соус, вершки, копчену паприку і трохи соусу срірача. Доведіть до кипіння і варіть на повільному вогні кілька хвилин, доправте свіжомеленим перцем.
Подавайте картопляне пюре на тарілках, зверху викладіть цибулю, хрусткий нут, мариновані буряки та свіжу зелень.
Пюре з обсмаженою 
цибулею і хрустким 
нутом — це не пюре як гарнір, а пюре як тарілка, на яку складають цілий обід. Головне випробування тут не варіння 
картоплі, воно якраз просте, а те, чи вистачить вам терпіння довести цибулю до того стану, коли вона вже не овоч, а майже карамель, і чи не поспішите ви витягнути нут із духовки на хвилину раніше, ніж треба.
Дехто вважає, що картопляне пюре — страва, яку не можна зіпсувати. Можна, і дуже легко: залийте гарячу картоплю холодним 
молоком одразу, не давши 
маслу розійтись, або ввімкніть міксер на максимум і отримаєте клейстер замість повітряної маси — крохмаль любить, щоб його чіпали м'яко й не довго.
Друге випробування — цибуля. Її тут не «обсмажують», її томлять, доки з гострого овоча вона не стане солодкою. Якщо вогонь зробити сильнішим заради швидкості, цибуля підгорить зовні, лишившись сирою всередині, — і 
соус потім не врятує.
Третє — нут. Його треба висушити перед духовкою, бо волога на поверхні — це пара, яка заважає хрусту, а не жар, який йому допомагає.
Картопля тут бере на себе роль сорбента для масла і молока, тому варити її варто в несоленій воді — 
сіль заважає крохмалю розм'якнути рівномірно, і краще додати її вже в готове пюре, керуючись смаком, а не рецептом. Масло кладіть нарізаним дрібно і холодним — воно має встигнути розтопитись у гарячій картоплі, а не плавати окремими калюжками. Молоко йде останнім і лише до потрібної густини — його кількість залежить від сорту картоплі, тож дивіться на пюре, а не в мірний стакан.
Нут із банки — це вже готовий продукт, вода тут потрібна лише щоб прибрати зайву сіль і слиз із банки, а тканина — щоб прибрати зайву воду, яка інакше перетвориться на пару в духовці й не дасть скоринці утворитися. 
Олії беріть будь-яку без власного запаху, якщо оливкової немає — соняшникова чи рапсова впораються так само, бо її роль тут суто механічна: передати жар спеціям і не дати нуту пригоріти сухим.
Паприка в нуті й у соусі до цибулі — це не для гостроти, а для кольору й диму, якого в квартирній духовці й на плиті просто немає, тому копчена паприка тут чесно заміняє справжній вогонь. Сіррача чи будь-який гострий соус додає той укол, який не дає всій тарілці злитися в суцільну солодкаву ніжність — пюре й карамелізована цибуля без нього були б смачні, але одноманітні.
Соєвий соус у соусі до цибулі працює замість солі й бульйону одночасно — дає глибину, яку звичайна сіль дати не може, бо в ній немає ферментованого смаку. 
Вершки заспокоюють гостроту сіррачі й роблять соус оксамитовим, а не водянистим, — якщо вершків немає, молоко з ложкою масла дасть схожий, хоч і легший результат.
Морква в цибулевому соусі — не окраса, а підсолоджувач і текстура: вона дає ще один шар солодкості поряд із карамелізованою цибулею і трохи щільності, щоб соус не був рідким. Нарізайте її дрібно й однаково з цибулею, щоб вона встигла стати м'якою за ті самі 15-20 хвилин, а не лишилась твердою серединкою в готовій страві.
Мариновані буряки й зелень насамкінець — це контраст: кислинка буряка розрізає жирність пюре і соусу, а свіжа зелень додає той холодок, якого бракує тарілці, де все інше — тепле, м'яке й солодкувате. Без них страва не розвалиться, але стане одномірною, як пісня в одній тональності.
Ще від Hana Novak
·