Фото від ШІПенне зі скампі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Дрібно наріжте часник і петрушку для заправки.
На сковороді розігрійте олію й обсмажте заправку разом із перцем чилі.
Додайте очищені й розрізані навпіл уздовж скампі, влийте біле вино і дайте йому випаруватися.
Додайте нарізані помідори та посоліть.
Готуйте кілька хвилин, намагаючись не перемішувати страву надто часто, щоб скампі не втратили форму.
Зваріть пенне до стану альденте, злийте воду й перекладіть пасту в соус, прогрійте кілька хвилин разом.
Подавайте, присипавши подрібненою петрушкою.
Скампі — це не креветка, хоч і схожа. Маленький рак, м'ясо ніжніше, а смак солодший і морський водночас. Страва проста до непристойності: обсмажив, залив вином, кинув 
помідори, зварив пасту — і все. Але ця простота підступна, бо в ній нема куди сховатися. Пересушив скампі — все, страву не врятувати жодним соусом.
Головна небезпека тут одна: скампі готуються хвилину-дві, не більше. М'ясо раків згортається від тепла швидко й остаточно — спочатку воно прозоре й желеподібне, потім біліє і стає пружним, а ще через хвилину вже гумове. Отже, завдання кухаря — не «обсмажити», а встигнути вимкнути вогонь у той момент, коли скампі щойно побіліли.
Вийде страва чи ні — залежить не від рецепта, а від двох речей: свіжості скампі і вашої готовності стояти біля плити, не відходячи ні на крок. Все інше — 
часник, вино, помідори — лише фон, який не дасть зіпсувати страву, але й не врятує, якщо головний інгредієнт пересмажений.
Скампі беріть якомога свіжіші, бажано охолоджені, не морожені вдруге — після розморозки вода з них виходить разом зі смаком, і на сковороді вони не обсмажуються, а варяться у власному соку. Якщо під рукою лише великі креветки — цілком робоча заміна, критерій простий: морепродукт, який швидко готується і має ніжне м'ясо, а не текстуру гуми навіть у сирому вигляді. Розрізають скампі навпіл уздовж не для краси, а щоб м'ясо прогрілося рівномірно й швидко — товстий цілий хвіст у середині лишиться сирим, поки краї вже перетримані.
Часник і 
петрушку ріжте дрібно й обсмажуйте окремо до скампі — тут механізм простий: часник на 
олії за секунди переходить із духмяного в гіркий, тож його треба встигнути «розкрити» запах у жирі, поки температура ще не підняла олію до димлення. Чилі додають не заради гостроти як такої, а щоб вона трохи витягла солодкість морепродукту — кладіть за смаком, страва не постраждає, якщо його не буде взагалі.
Біле вино виливають на гарячу сковороду не для аромату вина як такого, а щоб спирт випарувався, а кислота лишилася — вона розріджує жир і зв'язує соус із пастою потім. Дайте вину дійсно википіти, а не просто закипіти: якщо рідина ще пахне спиртом, значить, процес не завершено, і соус буде різкий. Замість білого вина підійде будь-яке сухе вино без вираженої солодкості — принцип той самий, кислотність і випаровування спирту.
Помідори ріжте кубиками, шкірку можна не знімати, якщо плоди м'ясисті й не водянисті — зайва вода знову розбавить соус. Дехто каже — соус на помідорах обов'язково варити довго, щоб «розварився». Ні, бо тут завдання інше: помідори мають лише трохи розм'якнути й віддати сік, а не перетворитися на кашу, інакше скампі всередині цього соусу переваряться, поки ви чекаєте на потрібну консистенцію помідорів.
Пенне варіть до альденте окремо, у підсоленій воді — це та пропорція 
солі, яку страва отримає один раз і назавжди, бо потім паста вже не проситиме солі так охоче. Злийте й одразу перекладіть у сковороду зі скампі, прогрійте разом хвилину-другу: саме тут паста вбирає соус, а не плаває в ньому окремо. Якщо соус здається сухуватим — трохи води з-під пасти, яку не виливайте до останнього, рятує ситуацію краще за будь-яку олію.
Подавайте одразу, посипавши свіжою петрушкою — не раніше, бо скампі, залишені в гарячому соусі ще на кілька хвилин очікування на столі, встигнуть дійти самі, без вашої участі, і саме тоді стають тими гумовими грудочками, яких ви так старанно уникали весь цей час.
Ще від Liam Murphy
·