Вегетаріанські спагеті з фрикаделькамиФото від ШІ

Вегетаріанські спагеті з фрикадельками

Порцій: 4 Підготовка 15 хв Приготування 45 хв Паста
Містить: глютен, молоко, яйця
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Кроки

  1. Обсмажте цибулю і часник у вершковому маслі до м'якості цибулі, додайте помідори, чебрець, томатну пасту, оцет і в'ялені томати, тушкуйте без кришки на середньому вогні, поки готується решта страви

    20 хв
  2. За бажання збийте соус зануреним блендером до однорідної консистенції

    2 хв
  3. Промийте кіноа і сочевицю, варіть їх у овочевому бульйоні на повільному вогні 20 хвилин

    20 хв
  4. Перемішайте зварені сочевицю й кіноа з печерицями, яйцями, червоною цибулею, часником, петрушкою, спеціями, фетою, сіллю і перцем, ретельно перемішайте, сформуйте маленькі кульки

    5 хв
  5. Випікайте кульки в духовці при 175°C 25-30 хвилин

    27 хв
  6. Зваріть спагеті аль денте за інструкцією на упаковці

    10 хв
  7. Подавайте кульки зі спагеті, гарячим томатним соусом, рясно посипавши тертим пармезаном і трохи свіжого чебрецю

Це вегетаріанська версія класичних «фрикадельок із спагеті» — тих самих, що в мультику про двох собак, які ділять одну макаронину. Тільки замість фаршу тут кіноа, сочевиця і печериці, і це не примха моди, а чесна заміна: потрібна структура, яка тримає форму в духовці і при цьому має на зубах щось, а не кашу.

Вийде це чи ні — вирішується не в духовці, а раніше, коли ви варите кіноа з сочевицею. Якщо вони розваряться в кашу, фрикадельки розповзуться на дошці ще до того, як потраплять в духовку. Якщо залишаться надто твердими — кульки будуть розсипатися, бо нема чим їх зв'язати, крім яйця.

Друга точка ризику — соус. Його тушкують без кришки — і це не стилістика, а необхідність: вологу треба випарувати, інакше соус лишиться рідким томатним супом, а не тим, що обіймає спагеті.

Страва не складна, просто в ній два незалежні процеси йдуть паралельно, і головне — не плутатись, який вогонь де.

Цибуля в соусі і цибуля у фрикадельках — не взаємозамінні за роллю. У соусі вона розчиняється майже повністю, давши солодкість і базу. У фрикадельках її беруть червону і дрібно січуть — вона там лишається відчутною текстурою, а не фоном. Не плутайте пропорції цибулі між двома списками, бо технічно вони однакові на вигляд, а завдання різне.

Томати — свіжі й в'ялені разом, і це не розкіш, а компенсація. Свіжі дають соковитість і кислотність, в'ялені — концентрований смак і трохи солодкості там, де свіжому помідору восени-взимку просто нема звідки її взяти. Якщо у вас зараз є дійсно стиглі м'ясисті томати в сезон — можна зменшити кількість в'ялених, інтуїція вас не підведе.

Кіноа і сочевиця варяться разом у бульйоні — зверніть увагу, що це не вода, а сток, і це важливо: кіноа сама по собі доволі пісна, а бульйон — єдине джерело смаку всередині кульки, крім спецій і фети. Варити до м'якості, але не до розвареності — перевіряти на зуб, а не по годиннику, бо сочевиця буває різного віку і вбирає воду по-різному.

Печериці в кульках сирі, подрібнені — вони виконують ту саму функцію, що фарш у м'ясній версії: дають вологість і зв'язність під час випікання, з'їжджаючись об яйце. Яйце тут — клей, без нього кульки розваляться на листі. Якщо потрібна повністю веганська версія — доведеться шукати інший зв'язувач, але це вже інша розмова і інший результат по текстурі.

Фета додає солі і кислинки саме туди, де рослинна суміш без м'яса трохи прісна. Якщо фети немає — беріть будь-який розсільний сир без різкого запаху, головне не плавлений, бо він поведеться інакше в духовці.

Соус бажано пробити блендером — але це «за бажання», а не обов'язок. Хочете бачити шматочки в'ялених томатів і структуру — не чіпайте. Паста варена аль денте — це не примха, а розрахунок: вона дійде до готовності вже в тарілці, вбираючи тепло соусу, і якщо зварити її до м'якого, на столі вона стане кашею раніше, ніж ви встигнете посипати пармезаном.

Ще від Marta Kowalczyk

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu