Фото від ШІВегетаріанські рулетики з тортильї
Інгредієнти
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 3 зубчик Часник пресований
- 1 ч. л. Орегано
- 1 ч. л. копчена паприка
- 1 ч. л. Зіра (кумин)
- 10 г Халапеньйо
- 30 г Томатна паста
- 150 г Вершковий сир
- 1 банка Нут відцідженого і промитого
- 16 од. Тортилья
- 300 г Чеддер свіжотертий
- 4 ст. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль
- Чорний перець
Піко де гальйо
- 300 г Помідор дрібно нарізані
- ½ од. Огірок дрібними кубиками
- 1 од. червона цибуля дрібно нарізана
- ½ од. червоний чилі дрібно нарізаний
- 1 зубчик Часник пресований
- 1 жменя Коріандр дрібно нарізана
- 2 од. Лайм сік і трохи дрібно тертої цедри
- Сіль
- Чорний перець
Зелений соус чилі
- 30 г Халапеньйо мариновані
- 1 жменя Коріандр
- 1 зубчик Часник пресований
- 75 г Фета
- ½ од. Лайм сік і дрібно терта цедра
- ½ дл Крем-фреш
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Піко де гальйо: покладіть усі інгредієнти у велику миску — спочатку лише половину чилі — і добре перемішайте.
Доправте за смаком більшою кількістю чилі, соку лайма та цедри, солі й перцю.
Вегетаріанські такітос: обсмажте цибулю й часник на сковороді з олією, доки цибуля не стане м'якою.
Додайте спеції й добре прогрійте.
Зніміть сковороду з вогню, додайте томатну пасту, халапеньйо та вершковий сир.
Добре перемішайте.
Покладіть нут у мінікомбайн і швидко подрібніть, доки нут не стане грубо подрібненим.
Вмішайте нут у начинку і доправте сіллю та перцем до смаку.
Розігрійте всі тортильї на сковороді, доки вони не стануть м'якими й гнучкими.
Натріть кожну тортилью олією з обох боків.
Покладіть 2 ст. л. нутової начинки та дрібку чеддеру смужкою посередині кожної тортильї.
Згорніть краї та щільно скрутіть тортилью в рулет. Викладіть швом донизу на деко з пергаментом і продовжіть з рештою такітос.
Випікайте в розігрітій духовці з конвекцією за 225 градусів 5–7 хвилин.
Переверніть на половину оберту і випікайте ще 5 хвилин з іншого боку, доки сир не розплавиться і такітос не стане хрустким.
Зелений соус чилі: покладіть усі інгредієнти, крім солі та перцю, у кухонний комбайн і збийте до однорідної кремової консистенції.
Доправте сіллю, перцем і, за бажанням, більшою кількістю соку лайма.
Подавайте хрусткі такітос з піко де гальйо та соусом чилі.
Такітос — це той самий тако, тільки скручений у рулетик і запечений до хрускоту. Різниця не косметична: коли
тортилья лежить плиско, вона м'яка й може луснути від начинки; коли скручена туго — тримає форму і при нагріванні тортилья пересихає рівномірно з усіх боків, стає ламкою, як чипс, а не як варена ганчірка. Саме тому принцип "спочатку зігріти тортилью, тоді крутити" тут не забаганка, а умова: холодна тортилья з пакета ламається на згині, і начинка висипається просто в духовці.
Начинка тут не м'ясна, і це означає інший принцип:
нут не тримає форму сам по собі, як фарш, тому його грубо подрібнюють і зв'язують вершковим
сиром. Вийде страва чи ні — вирішується на етапі "грубо подрібнити": якщо збити нут у пюре, начинка потече, як каша, і рулетик розмокне зсередини раніше, ніж встигне запектися зовні. Якщо залишити нут майже цілим, начинка розсиплеться, не триматиме форму. Потрібна золота середина — відчутні шматочки в кремовій основі.
Соус і піко де гальйо — не прикраса для фото, а компенсація. Тортилья після духовки суха,
чеддер усередині плавиться й тягне на себе всю вологу, тому без кислого свіжого соусу страва буде однобоко ситною.
Лайм тут — не смаковий акцент, а баланс: кислота ріже жирність сиру й вершкового сиру в начинці.
На чотирьох це розраховано щедро — по чотири такітос на людину плюс соуси, тож голодним ніхто не залишиться, якщо тільки не з'їсть усе піко де гальйо ложкою ще до подачі, що, зізнаюсь, цілком реалістичний сценарій.
Нут із банки — тут питання не смаку, а часу і вологості. Сухий нут треба було б варити годинами, і він вийде вологішим, що для цієї начинки тільки шкодить: зайва волога — це той самий розмоклий рулет. Якщо під рукою немає нуту взагалі, підійде будь-який варений бобовий, що добре тримає форму при грубому подрібненні — біла квасоля, наприклад, спрацює схожим чином, головне — щоб не розвалювався в пюре від одного натиску вилкою.
Вершковий
сир у начинці — це клей, а не смаковий інгредієнт. Він плавиться при нагріванні й склеює грубо подрібнений нут зі спеціями в єдину масу, яка не висипається з рулета. Заміна тут проста за критерієм: будь-який м'який вершковий сир без зайвої кислинки, байдуже, чи то філадельфія, чи домашній кисломолочний
крем — головне, щоб він плавився, а не розшаровувався при нагріванні.
Спеції — оригано,
паприка,
кумин — обсмажуються окремим кроком, і це не для краси в інструкції. Сухі спеції розкривають ефірні
олії тільки в гарячому жирі, а не в холодній начинці: якщо кинути їх просто в сир, смак лишиться плоским, нашвидкуруч притрушеним зверху, а не вплетеним у страву. Пів хвилини на гарячій олії — і дім уже пахне мексиканською вулицею, а не коробкою зі спеціями.
Чеддер краще тертий самостійно, а не з пакета. Готова тертка посипана крохмалем, щоб не злипалася, і цей крохмаль заважає сиру плавитись рівно — він підгорає плямами замість того, щоб текти. Свіжотертий сир плавиться рівномірно і саме він дає той бажаний тягучий шар під хрусткою
тортильєю.
Піко де гальйо не варто готувати заздалегідь надовго:
помідор і
огірок пускають сік, і за годину-дві у вас вийде не салатик, а помідорний суп. Робіть його близько до подачі, і якщо немає свіжого
халапеньйо — підійде будь-який гострий свіжий
перець без вираженого власного аромату, типу тайського чилі, тільки кладіть обережніше, бо гострота різна.
Фета в зеленому соусі — елемент, який любителі "класичного" гуакамоле іноді пропускають, мовляв, навіщо сир у соус. А насправді фета дає солону кислинку, яку інакше довелося б добирати
сіллю, і сіль без кислоти працює грубіше, плоскіше. Якщо фети немає — м'який козячий сир з кислинкою дасть схожий ефект, просто додавайте його поступово і куштуйте.
Схожа страва: Кабачки з фаршем на сковороді
Ще від Jonas Weber
·