Зизифус

Зизифус, або унабі, — плід, який ви, напевно, бачили сушеним, схожим на невеликий сушений фінік. Свіжий він зовсім інший: гладенький, блискучий, а кольором буває і зеленкувато-жовтим, і червоно-коричневим — залежно від стиглості. На смак справді нагадує яблуко, і м'якуш такий же хрусткий. Свіжий зизифус беріть щільним, без м'яких плям і тріщин на шкірці — м'якість і темні вм'ятини свідчать, що плід почав псуватися. Сушений вибирайте за запахом: він має бути солодкуватим, трохи медовим, без кислинки й без духу вологого підвалу — це ознака плісняви.

Дехто каже, що зизифус — це фінік, тільки дрібніший. Ні! Фінік — плід пальми, зизифус — плід зовсім іншого дерева. Схожі вони лише тим, що обидва солодкі й добре сушаться. Через цю плутанину зизифус беруть у руки так само, як фінік, і чекають, що він одразу стане м'яким. А він буває інакший: потримайте сушений плід у пальцях — шкірка жорстка, а м'якуш під нею ще пружний, не піддається. Якщо так — не покладайтеся на саме замочування, краще додайте трохи тепла й часу, інакше в пюре чи компоті лишаться тверді шматочки, які зіпсують усю страву.