Фото від ШІЯпонські млинці з беконом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Борошно
- 400 мл Бульйон
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 2 зубчик Часник дрібно нарізаний
- 4 од. Яйця
- 400 г гостроверха капуста дуже дрібно нарізана
- Сіль
- Чорний перець
- 1 ст. л. Кунжутна олія для смаження
- 75 г Рукола
- ½ од. Огірок нарізаний скибками
- 100 г Бекон хрустко обсмажений і дрібно нарізаний
- 2 од. Зелена цибуля нарізана скибками
- 2 ст. л. Майонез
- 1 лоток Крес-салат
- 25 г Кунжут
- 1 ч. л. пластівці чилі
Для дресингу
- 2 ст. л. Кетчуп
- 1 ст. л. Соєвий соус
- 1 ч. л. Мед
- 2 ст. л. Вустерський соус
Кроки
Змішайте борошно та овочевий бульйон у мисці до густого тіста.
Дайте тісту відпочити на кухонному столі 10 хвилин.
Тим часом обсмажте цибулю та часник на сковороді з невеликою кількістю олії, доки не стануть м'якими.
Додайте обсмажену цибулю, яйця та дрібно нарізану гостроверху капусту до тіста в мисці, разом із сіллю та свіжомеленим перцем, і добре перемішайте.
Смажте вафлі окономіякі у вафельниці, змащеній олією, до золотистого кольору і готовності.
Для дресингу окономіякі: змішайте кетчуп, соєвий соус, мед та вустерський соус до однорідності і доведіть до смаку.
Подача: викладіть дві вафлі на тарілку і розподіліть трохи дресингу окономіякі між вафлями.
Розподіліть зверху дрібно нарізаний бекон, зелену цибулю, смужки дресингу окономіякі та майонезу.
Посипте крес-салатом, кунжутним насінням і зеленою цибулею перед подачею.
Окономіякі — це японська «як вийде» їжа. Назва так і перекладається: готуй з того, що є, і не переймайся канонічністю. У Осаці це вуличний млинець на залізній пластині, тут — та сама ідея, але пропущена через вафельницю, бо казана з плоским дном у квартирі нема, а от вафельниця є майже в кожного. Це не зрада рецепту — це той самий принцип окономіякі, застосований до вашої кухні.
Вийде чи ні — залежить не від точності грамів, а від двох речей: чи дасте тісту відлежатися і чи не поскупитеся на капусту. Тісто без відпочинку — то просто мокре 
борошно, клейковина в ньому ще не розправилась, і вафля вийде гумовою, а не хрусткою зсередини. А капуста тут не наповнювач для об'єму — вона дає вологу й хрусткість одночасно, тому ріжте її справді дрібно: великі шматки не встигнуть віддати сік і залишаться сирими всередині вафлі.
Готовність бачите по кольору й звуку: вафля золотиста, кришка вафельниці перестає шипіти так активно, як на початку — пара вийшла, волога випарувалась, усередині вже не тісто, а структура. Дві-три хвилини — орієнтир, не закон, бо вафельниці різні за потужністю.
Дресинг з 
кетчупу, соєвого 
соусу, 
меду й вустерського соусу — це спрощена домашня версія соусу окономіякі-соус, який у Японії продають готовим у пляшках. Удома його не знайти, тому роблять заміну з того, що є в холодильнику — і це теж частина духу страви, а не компроміс.
Бульйон замість води в тісті — не примха. Вода дає тільки клейковину й пару, бульйон додає ще й смак, який просочує все тісто, а не лежить зверху соусом. Якщо під рукою тільки вода — не страшно, просто додайте трохи 
солі більше, бо бульйон її вже ніс із собою.
Яйця тут — не для забарвлення, а для зв'язку: без них капуста й 
цибуля розсиплються при переворотанні чи при закритті вафельниці. Чотири яйця на 200 г борошна — це багато з точки зору класичного млинцевого тіста, але окономіякі ближче до оладки на овочах, ніж до млинця, тому пропорція інша.
Капуста — серце страви, і тут діє механізм, а не магія: сіль і тепло витягують з неї воду, вода змішується з тістом і не дає вафлі пересохнути, а волокна капусти після смаження дають той самий хрускіт, що й 
бекон зверху, тільки м'якший. Якщо капусти нема — підійде будь-яка листова овоч з подібною щільністю, пекінська капуста теж працює, хоч і дає менше хрускоту.
Бекон обсмажуйте окремо до справжньої хрусткості — не до рум'яного, а до ламкого. Дехто кладе бекон сирим прямо у вафельницю, разом з тістом. Ні — так жир не встигає витопитися, і замість хрустких шматочків ви отримаєте варене сало всередині вафлі. Краще обсмажити окремо, злити зайвий жир і вже тоді дрібно порізати для топінгу.
Майонез і дресинг наносите смужками не заради краси в інстаграмі, а тому що густий соус на хрусткій поверхні швидко робить її м'якою. Чим пізніше й тонше лягає соус, тим довше вафля лишається хрусткою, поки ви її їсте.
Кунжут і 
чилі-пластівці насипайте в останню секунду, перед тим як нести до столу. Це не інгредієнти тіста і не частина дресингу — це остання текстура, яка має залишитися сухою й чіткою на язиці, а не розм'якнути від пари гарячої вафлі.
Ще від Ostap Melnyk
·