Фото від ШІКурячий суп з пастою та овочами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 3 зубчик Часник дрібно нарізані
- 2 стебла Селера дрібно нарізані
- 1 од. Кабачок крупно натертий
- 30 г в'ялені томати дрібно нарізані
- 400 г Куряча грудка кубиками
- ½ ч. л. сушений розмарин
- ½ ч. л. Насіння фенхелю
- 2 ч. л. Орегано
- 1 ч. л. копчена паприка
- 50 г Томатна паста концентрована
- 3 од. Бульйон
- 400 мл Бульйон
- 400 г томати рублені консервовані
- 300 г Макарони
- 100 мл вершки для збивання
- 1 од. Броколі розібрана на дрібні суцвіття
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль
- Чорний перець
- 75 г Пармезан
- 1 жменя Орегано
Кроки
Обсмажте цибулю, часник і селеру в оливковій олії до м'якості на середньому вогні
Додайте кабачок, в'ялені томати та курячу грудку, обсмажте на найвищому вогні, помішуючи, до рум'яності м'яса
Додайте спеції, томатну пасту, курячий бульйон, овочевий бульйон і рублені консервовані томати
Доведіть до кипіння, покладіть макарони і варіть суп 10-15 хвилин, поки макарони не стануть майже готовими
Додайте броколі та вершки для збивання, добре приправте сіллю й перцем, знову доведіть до кипіння і одразу зніміть з вогню
Подавайте у глибоких тарілках зі свіжотертим пармезаном і посипкою з орегано
Це не зовсім суп і не зовсім 
паста — щось середнє, що в Італії назвали б minestra, а в звичайній квартирі називають «те, що виручає у будній вечір». Курка, овочі, паста й трохи 
вершків в кінці — все вариться в одній широкій каструлі, і це головна причина, чому страва взагалі має сенс: менше посуду, менше часу, смак не програє.
Вийде чи ні — вирішується на другому кроці. 
Кабачок і курку треба обсмажити на найвищому вогні, який у вас є, а не тушкувати. Різниця не естетична: на сильному жарі волога з кабачка випаровується швидше, ніж встигає вийти, і шматочки курки хапаються скоринкою, а не варяться у власному соку. Якщо зробити це на середньому вогні «про всяк випадок», кабачок пустить воду, курка стане сірою й гумовою, і далі хоч скільки вершків додавай — вже не врятує.
Друге вузьке місце — паста. Вона кладеться в суп сирою й вариться прямо в 
бульйоні разом з усім іншим. Це зручно, але означає, що час готовності пасти — це час готовності всього супу, і ви не маєте права відволіктись на телефон. 12 хвилин у рецепті — орієнтир з пачки, а не закон; знімайте пробу раніше, паста має бути м'якою зовні, але з ледь відчутним опором всередині — al dente нікуди не зникає тільки тому, що це суп, а не паста окремо.
Вершки заходять в останню хвилину — не раніше. Довге кипіння з вершками — це гарантований розпад емульсії, тобто та сама «зерниста» підлива замість оксамитової. Тут вершків небагато, вони не роблять суп вершковим, а лише забирають зайву кислотність томатів і трохи згладжують гостроту спецій.
Цибуля, 
часник і 
селера — це база, яку італійці звуть soffritto, а французи — mirepoix, суть одна: овочі, нарізані дрібно, щоб вони встигли віддати смак у 
олію ще до того, як почнуть підгоряти. На середньому вогні, до м'якості — тут температура справді має сенс: занадто сильний вогонь карамелізує цибулю зовні швидше, ніж вона встигне стати прозорою й солодкою всередині, і ви отримаєте гіркуватий присмак замість солодкуватого фону.
В'ялені томати (в рецепті — просто tomato, дрібно нарізані, 30 г) — це концентрат смаку, який працює інакше, ніж свіжі: менше вологи, більше глутамату й цукру, тож навіть невелика кількість дає глибину. Якщо їх нема — замініть ложкою томатної пасти, доданої разом з основною, або пропустіть: суп не розвалиться, просто буде трохи простіший.
Курячу 
грудку ріжте кубиками приблизно однакового розміру — не заради краси, а щоб усі шматочки встигли просмажитись і звариться рівномірно. Якщо є стегна — вони пробачать і пересушування, і зайву хвилину на вогні, бо жирніші. Грудка такого прощення не дає, тому й важливий найвищий вогонь на другому кроці: швидко, з рум'яною скоринкою, не передержуючи.
Спеції — 
розмарин, фенхель, 
орегано, 
паприка — кладуться разом з томатною пастою й бульйонами, тобто ще до кипіння, щоб встигли розкритись у рідині, а не залишитись сирим порошком на поверхні. Фенхель тут не випадковий: він вирівнює кислотність томатів, дає легку анісову нотку, яка добре дружить із куркою. Нема фенхелю — підійде щіпка насінин кропу чи навіть фенхелевий чай, розламаний у руках, головне — не переборщити, аромат сильний.
Два бульйони по 300 і 400 мл — це, по суті, одна й та сама рідина, просто додана в різний момент чи просто за об'ємом з рецепту так зручніше рахувати. Можна скип'ятити разом 700 мл і влити одним заходом, нічого не зміниться. Бульйон — куряча основа цього супу, тож чим він насиченіший, тим менше потім треба 
солі. Якщо під рукою лише кубик — не соромтесь, тільки сіль додавайте в кінці й обережно, бо кубики вже солоні.
Броколі йде пізно, разом із вершками, і це не забудькуватість — броколі варене довше за 5 хвилин втрачає колір і хрумкість, стає сіро-зеленим і пахне капустяним супом з їдальні. Тут потрібна саме коротка варка: суцвіття мають залишитись яскравими й трохи пружними на укус.
Пармезан і свіжа зелень орегано подаються окремо, вже на тарілці, не в каструлі — і це теж має причину: сир у гарячому супі швидко перетворюється на нитки й грудки, якщо його розмішувати в казані на всіх, а не тертий зверху кожному в тарілку. Так кожен регулює сам, скільки сиру йому треба, і сир лишається сиром, а не клейкою плівкою.
Ще від Ostap Melnyk
·