Лазанья з м'ясним рагу та запеченими помідорамиФото від ШІ

Лазанья з м'ясним рагу та запеченими помідорами

Порцій: 8 Підготовка 30 хв Приготування 45 хв Паста

Інгредієнти

Запечені помідори

Кроки

  1. Наріжте м'ясо товстими скибками. Розігрійте каструлю з олією на сильному вогні та добре обсмажте м'ясо з усіх боків до золотистого кольору.

    10 хв
  2. Вийміть м'ясо, відкладіть на тарілку та зменшіть вогонь під каструлею. Обсмажте бекон до хрусткості, вийміть і відкладіть.

    5 хв
  3. Обсмажте цибулю на середньому вогні, додайте часник, селеру, моркву і обсмажуйте ще 1 хвилину.

    1 хв
  4. Покладіть у каструлю обсмажене м'ясо, хрусткий бекон, селеру, моркву, вино, бульйон, в'ялені томати, подрібнені томати, лаврові листки та чебрець.

    2 хв
  5. Накрийте кришкою і повільно доведіть до кипіння, після чого тушкуйте на повільному вогні 3-4 години до м'якості м'яса.

    210 хв
  6. Тим часом помістіть помідори та чебрець у змащену форму, перемішайте з олією, сіллю та перцем. Запікайте при 225°C протягом 25-30 хвилин.

    27 хв
  7. Вийміть лаврові листки та м'ясо, розтягніть м'ясо на волокна, викиньте лаврові листки. Поверніть розтягнуте м'ясо до каструлі та добре приправте сіллю і перцем.

    5 хв
  8. Відваріть листи лазаньї в каструлі зі злегка підсоленою водою за інструкцією на упаковці до стану аль денте (м'які, але з легким опором при укусі).

    10 хв
  9. Розкладіть по гарячих тарілках гарячий рагу, додайте запечені помідори, дрібно натертий пармезан, закладений у складки листів лазаньї. Завершіть бурратою та базиліком.

    3 хв

Це не та лазанья, де все складається шарами в форму й іде в духовку на годину. Тут листи варяться окремо, м'ясо тушкується окремо, і все зустрічається вже на тарілці. По суті — паста з довгим рагу, тільки замість спагеті — листи лазаньї, зібрані в складки. Так простіше вдома, де немає казана на півдня і дивної звички чекати, поки лазанья "дійде" в духовці.

Вийде чи ні — вирішує не духовка, а каструля з рагу. Якщо м'ясо не розвалюється на волокна виделкою — воно ще не готове, скільки годин би не стояло на таймері. Решта — запечені помідори, бурата, листи аль денте — це вже складання, там важко зіпсувати, якщо не поспішати на фінальному етапі.

Головна робота тут — терпіння біля каструлі з рагу. Три-чотири години на повільному вогні — це не забаганка рецепта, а фізика: колаген у яловичині переходить у желатин тільки довго і м'яко, ніяким сильним вогнем це не прискорити. Спробуєте скоротити — отримаєте жорстке м'ясо у смачному соусі, і це буде прикро.

Яловичину беріть із тих частин, де багато сполучної тканини — гомілка, лопатка, грудинка. М'ясо для швидкого смаження (вирізка, стейкові відруби) тут не має сенсу: воно просто висохне за три години тушкування, поки колаген у жорсткішому м'ясі якраз перетвориться на желатин і зробить соус оксамитовим. Дехто каже — чим дорожче м'ясо, тим смачніша страва. Ні, бо в рагу найкраще працює саме дешевий, жилавий відруб: йому є що віддати бульйону за довгий час.

Обсмажування м'яса на сильному вогні на першому кроці — це не про те, щоб "запечатати соки" (міф, який давно пора забути: сік однаково вийде за годину тушкування). Це про реакцію Майяра — скоринку й смак, які утворюються тільки при високій температурі сковороди, і яких не буде, якщо кинути м'ясо в каструлю разом з усім іншим одразу.

Бекон дає димний, солоний фон, якого немає в самому м'ясі. Якщо бекону немає — підійде будь-яке копчене сало або навіть шматок копченої грудинки, головне — щоб було що витопити в жир і дати хрускіт.

Селера, морква, цибуля — це не гарнір і не "для краси", а основа смаку, з якої варять французький софрито. Кубики мають бути дрібні й однакові, щоб встигли віддати смак за ту ж хвилину обсмажування, а не лишитися сирими грудочками в готовому соусі.

Вино випаровує спирт і лишає кислотність, яка балансує жирність м'яса. Якщо вина немає принципово — замініть будь-якою кислою рідиною без зайвого присмаку, трохи оцту з водою теж працює, хоча аромат, звісно, інший.

Томати в рагу — і в'ялені, і подрібнені з банки — дають два різні типи кислотності й солодкості, одне без другого буде плоским. Окремі помідори, що йдуть у духовку при 225°C, печуться для карамелізації цукру на поверхні — тієї густої солодкуватої скоринки, якої не домогтися варінням чи тушкуванням, тільки сухим жаром духовки.

Бурату й базилік кладіть насамкінець, на вже гарячу тарілку: бурата має просто підтанути від тепла страви, а не перетворитися на розплавлений сир — тоді зникає весь сенс ніжної серцевини всередині неї. Якщо бурати немає, підійде будь-який свіжий вершковий сир без зайвої кислинки — моцарела в такому разі теж працює, хоч і без тієї кремовості.

Схожа страва: Кабачки з фаршем на сковороді

Ще від Giulia Bellandi

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu